Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на ухвалу Запорізької апеляційного господарського суду від 25.05.2007 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 27.02.2007 року по справі № 11/56-АП-07 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування актів індивідуальної дії

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.02.2007 р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2007р., позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 16.10.2006 р. № 0008262301/0, від 14.11.2006р. № 0008262301/1 та від 05.02.2007р. № 0008262301/3 в частині визначення Підприємству з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Херсон" податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі основного платежу – 8333,33 грн та у сумі штрафних санкцій - 4166,67 грн; податкові повідомлення-рішення від 14.11.2006р. № 0008902301/1 та від 05.02.2007р. № 0008902301/3 про зменшення в особовому рахунку вказаного платника податків суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5833,33 грн. та застосування до цього ж платника штрафу в сумі 2916,67 грн; в решті позовних вимог в задоволенні позову відмовлено.

Висновок судів в задоволеній частині позовних вимог вмотивований посиланням на безспірність факту реального виконання будівельно-монтажних робіт приватним підприємством "Праця" за договором підряду від 24.01.2005р. № 1 та понесення витрат позивачем по оплаті вартості цих робіт з урахуванням ПДВ в сумі – 14 166,66 грн. та підтвердження податкового кредиту товариства у вказаній сумі податку податковими накладними, виписаними ПП "Праця", будучи зареєстрованим платником ПДВ.

Відмова в задоволенні позову обґрунтована судом тим, що в порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 16.10.2006р. № 0008262301/0 вже скасоване на суму основного платежу - 5850,13 грн. та суму штрафних санкцій – 2925,06 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, вважаючи, що визнання рішенням господарського суду Херсонської області від 14.11.2005р. недійсними установчих документів приватного підприємства "Праця" та припинення останнього позбавляє податкові накладні, видані цим підприємством, юридичної сили та доказовості, а відтак формування позивачем податкового кредиту на підставі цих податкових накладних є неправомірним.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення Підприємству з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Херсон" суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень та червень 2005 року згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 09.10.2006 р. № 3069/23-6/30665927, про непідтвердження позивачем податкового кредиту у сумі 14166,66 грн, сформованого за вказані податкові звітні періоди на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Праця".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.11.2005р. визнані недійсними установчі документи ПП "Праця" та припинено ПП "Праця" як юридичну особу.

Згідно акту від 17.01.2006 р. № 3 ДПІ у м. Херсоні анульовано свідоцтво про реєстрацію ПП "Праця" платником податку на додану вартість з виключенням цього підприємства з Реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів / робіт, послуг /. Податкова накладна з звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями та іншими подібними документами/ в редакції Закону після 31.03.2005р. /.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених / нарахованих / у зв’язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов’язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно пунктів 9.4, 9.5 та 9.8 цієї статті про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача за квітень та червень 2005 року на загальну суму 14166,66 грн підтверджується податковими накладними, виписаними ПП "Праця" до 17.01.2006 р., тобто за наявності у вказаного виконавця робіт статусу платника ПДВ. Цей факт не оспорюється сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи встановлені по справі факти виконання будівельно-монтажних робіт ПП "Праця"; сплати позивачем суми податку на додану вартість в ціні придбання робіт особі, зобов’язаній згідно закону перерахувати податок до бюджету; підтвердження цієї суми податку податковими накладними, виписаними платником ПДВ, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відповідність дій позивача по формуванню податкового кредиту за квітень та червень 2005 року підпунктам 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.

Ухвалу Запорізької апеляційного господарського суду від 25.05.2007 року залишити без змін.

Справу № 11/56-АП-07 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.