ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Шевченко Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2007 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду 04.04.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію з 01.07.2007 року, -
встановила:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію з 01.07.2007 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2007 було частково задоволено позов ОСОБА_1Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1. у здійсненні перерахунку основної та додаткової пенсії з 30.10.2007 із розрахунку шести прожиткових мінімумів для працездатних громадян. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області перерахувати ОСОБА_1. основну та додаткову пенсії з 30.10.2007 із розрахунку шести прожиткових мінімумів для працездатних громадян з послідуючим перерахунком її у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з державного бюджету України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду 04.04.2008 змінено зазначену постанову суду першої інстанції стосовно дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії - з 30.10.2007 на 01.11.2007. В решті постанову залишено без змін.
Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. є інвалідом третьої групи за захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону).
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області за перерахунком пенсії 30.10.2007, то необхідно зробити йому перерахунок пенсії з 01.11.2007.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості перерахунку пенсії позивачу у майбутньому у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з державного бюджету України, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому, а відповідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Таку помилку суду першої інстанції не було виправлено судом апеляційної інстанції
Відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але тільки в частині помилково застосовано матеріальний закон, то відповідно до частини 4 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції - зміні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Із урахуванням наведених обставин постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2008 підлягає скасуванню, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2007 необхідно змінити стосовно дати, з якої відповідачу необхідно перерахувати пенсію позивачу та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області провести перерахунок пенсії позивачу з 01.11.2007, виключивши з резолютивної частини постанови посилання щодо подальшого перерахунку пенсії позивачу у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію з 01.07.2007 року - скасувати.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2007 змінити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області провести перерахунок пенсії позивачу з 01.11.2007. Виключити з резолютивної частини постанови посилання щодо послідуючого перерахунку пенсії позивачу у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з державного бюджету України.
В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2007 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка