ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Шевченко Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 15.11.2007 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду 20.02.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
встановила:
У липні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 15.11.2007 було задоволено позов ОСОБА_1. Визнано неправомірними дії та бездіяльність посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо відмови провести перерахунок пенсії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України м. Стаханові Луганської області зробити перерахунок призначеної ОСОБА_1. пенсії як інваліду другої групи, внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії з віком, згідно з Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) з 10.07.2007 з наступними перерахунками з урахуванням змін та доповнень діючого законодавства у наступному постійно.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 змінено зазначену постанову суду першої інстанції та викладено абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області зробити перерахунок призначеної ОСОБА_1. пенсії як інваліду другої групи у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.06.2007" . В решті постанову залишено без змін.
Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. є інвалідом другої групи за захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом війни.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону).
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області за перерахунком пенсії 15.06.2007, то необхідно зробити йому перерахунок пенсії з 01.06.2007.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості перерахунку пенсії позивачу у майбутньому у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому, а відповідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Таку помилку суду першої інстанції не було виправлено судом апеляційної інстанції
Відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але тільки в частині помилково застосовано матеріальний закон, то відповідно до частини 4 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції - зміні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Із урахуванням наведених обставин постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 підлягає скасуванню, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 15.11.2007 необхідно змінити стосовно дати, з якої відповідачу необхідно перерахувати пенсію позивачу та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області провести перерахунок пенсії позивачу з 01.06.2007, виключивши з резолютивної частини постанови посилання щодо подальшого перерахунку пенсії позивачу з урахуванням змін та доповнень діючого законодавства у наступному постійно.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - скасувати.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 15.11.2007 змінити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області провести перерахунок пенсії позивачу з 01.06.2007. Виключити з резолютивної частини постанови посилання щодо перерахунку пенсії позивачу з урахуванням змін та доповнень діючого законодавства у наступному постійно.
В решті постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 15.11.2007 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак Судді С.В. Білуга О.І. Гаманко А.Ф. Загородній М.М. Заїка