Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.

секретар судового засідання Мартиненко А.О.,

за участі ОСОБА_1,

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області (далі –УПФ України у м. Славутич) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2 –представника ОСОБА_1 на постанову Славутицького міського суду Київської області від 17 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 квітня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 у Славутицькому міському суді Київської області пред’явив позов до УПФ України у м. Славутич про перерахунок пенсії.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що після призначення 20 липня 2001 року пенсії по віку він продовжував працювати до 15 лютого 2005 року. 01 січня 2004 року йому проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV (1058-15) .

Зазначив, що у відповідь на його заяву від 14 квітня 2006 року про перерахунок пенсії на підставі пункту 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 23 березня 2006 року № 268/0/7-06 та № 3470/02-20, листом від 15 вересня 2006 року УПФ України у м. Славутич відмовило йому у проведенні такого перерахунку з тієї підстави, що вказаний лист відкликано спільним листом Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 05 липня 2006 року № 4463/0/14-06/039 та № 8683/02-50.

Просив суд визнати відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з моменту його звернення до УПФ України у м. Славутич.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 17 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 квітня 2007 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 –представник ОСОБА_1 вказує на те, що рішення судами попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно із частиною четвертою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 –ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Отже, чинне законодавство не вимагало дотримання таких умов для перерахунку пенсії як наявність дворічного страхового стажу. Застосування дворічного строку передбачалося лише для повторного перерахунку пенсії.

Не було передбачено будь-яких обмежень щодо можливості перерахунку пенсії без дотримання дворічного страхового стажу й Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20 липня 2001 року отримує пенсію за віком. 01 січня 2004 року йому проведено перерахунок пенсії, продовжував працювати.

На письмову заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2006 року щодо проведення наступного перерахунку його пенсії у зв’язку з тим, що він працював до 15 лютого 2005 року йому було відмовлено листом від 15 вересня 2006 року.

Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до положення статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якою врегульоване дане питання, позивач після попереднього перерахунку не відпрацював два повні роки. Крім того, як на ще одну з підстав для відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач послався й на те, що роз’яснення з питань застосування Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які раніше були надані спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 23 березня 2006 року № 268/0/7-06 (v0268203-06) та 3470/0220, відкликані 05 липня 2006 року листом № 4463/0/14-06/039 (v4463203-06) Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, УПФ України у м. Славутич при розгляді питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинно було діяти у відповідності з Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , а не керуватися спільним листом відповідних органів щодо роз’яснень з питань застосування Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які суперечать вказаному вище Закону.

За таких обставин у судів не було підстав для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди попередніх інстанцій не виконали вимоги вказаного процесуального закону й постановили рішення з порушенням норм матеріального права.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції обставини у справі встановлені всебічно і правильно, але невірно застосовані положення Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , то суд касаційної інстанції вважає можливим постановити у справі нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 –представника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Славутицького міського суду Київської області від 17 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 квітня 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області про перерахунок пенсії скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 14 квітня 2006 року з урахуванням страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.