Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Амєліна С.Є.

Кобилянського М.Г.

Ліпського Д.В.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

У вересні 2007 року головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області звернувся до суду з поданням про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2007 року подання задоволено. Замінено боржника Закарпатський обласний військовий комісаріат на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2007 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до положень частини 4 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно із частиною 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2007 року, разом з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, подана до суду 25 грудня 2007 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції скаржник мотивував тим, що оскаржуване рішення на його адресу не надходило.

Згідно протоколу судового засідання від 19 жовтня 2007 року, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Боднар С.М. була присутня в судовому засіданні під час проголошення ухвали.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області мало можливість оскаржити ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2007 року у строк, передбачений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, визнавши неповажними причини пропущення строку на апеляційне оскарження та відмовивши Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2007 року і залишивши апеляційну скаргу без розгляду.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом було допущено неправильне застосування норм процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що підстави для скасування рішення відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2201, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.