Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Дюкарєвої С.В., Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2009р. по справі № 2-а-10952/09/1670

за позовом ОСОБА_1 ' Список ' ' Текст '

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '

про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання провести належний перерахунок пенсії,

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управляння Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив визнати неправомірними, незаконними дії відповідача – ГУПФУ Полтавської області щодо проведення перерахунку розміру його пенсії з 1.01.2008 р. та 1.04.2008 р. з обмеженням граничного розміру пенсії дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком та зобов’язати ГУПФУ Полтавської області провести перерахунок його пенсії з 1.01.2008 р. без обмеження його граничного максимального розміру дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком, із грошового забезпечення, вказаного в довідці Головного Управління МВС України в Полтавській області, в сумі 9 394,26 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії Головного Управління ПФУ в Полтавській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком з 22.05.2008 року – незаконними.

Зобов’язано Головне Управління Пенсійного фонду Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідці ГУМВС в Полтавській області № 4/7629, в розмірі 9 394, 26 грн. відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 22.05.2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головним Управлінням ПФУ в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2009 року по справі 2-а-10952/09/1670 за адміністративним позовом ОСОБА_1 скасувати частково в частині визнання дій ГУПФУ в Полтавській області незаконними та зобов’язання провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру 12 мінімальними розмірами пенсії за віком з 22.05.2008 року як незаконну та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до п. 29 р. II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено частиною 5 такого змісту: максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України з Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 4/7629, виданої ОСОБА_1, розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2008 року становить 9394,26 грн.

Згідно пенсійної справи № 947629 МВС пенсія за вислугу років ОСОБА_1 обчислюється з суми грошового забезпечення - 9394,26 грн., та становить 90 відсотків грошового забезпечення в розмірі 8454,83 грн., але враховуючи максимальний розмір пенсії становить - 7377,81 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання представника відповідача на застосування до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) не являється правильним, оскільки положення даної постанови звужують обсяг встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) прав осіб на державне пенсійне забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04.04.2006 року № 3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" (3591-15) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за ним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Підпунктом 4 п. 29 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) в частині 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова "за останньою штатною посадою перед звільненням" "виключено та доповнено словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України", також ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено новою частиною наступного змісту "Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (2262-12) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) зміни, внесені підпунктом 4 пункту 29 розділу II Закону України, "Про Державний бюджет" України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. №107-У1 (107-17) . визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , тобто, неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року повинен був керуватися ст. 43 Закону України "Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" редакції Закону України від 04.04.2006 року № 3591-ІУ "Про внесення змін до деяк законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" (3591-15) .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи держав влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та закон; України.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) не являються обґрунтованими, оскільки положення даної постанови звужують обсяг встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) прав осіб на державне пенсійне забезпечення.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, згідно ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики - Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні від 08.11.2005 року № 63134/00 у справі "Кечко проти України" Європейським Судом з прав людини зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача провести належний перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки в даний період відповідач керувався чинними положеннями ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VІ (107-17) .

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення по справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2009р. по справі № 2-а-10952/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2009 р.