Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача – Стасюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 року

у справі № 46/297-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротек"

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

про звільнення активів з податкової застави, -

У липні 2006 року ТОВ "Євротек" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про зобов’язання звільнити активи з податкової застави в сумі, що перевищує 1266300, 00 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив звільнити з податкової застави майно ТОВ "Євротек" - облігації внутрішньої державної позики у кількості 5 штук, загальною балансовою вартість 5000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Бетонбуд" у кількості 1073685 штук загальною балансовою вартість 4080000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "3-д допоміжного обладнання" у кількості 4434056 штук. загальною балансовою вартість 4360000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Укртрансбуд" в кількості 237900 штук загальною балансовою вартістю 2379700, 00 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 21 вересня 2006 року в позові відмолено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 21 вересня 2006 року скасовано.

Прийнято нове рішення.

Позов задоволено.

Звільнено з податкової застави майно ТОВ "Євротек" - облігації внутрішньої державної позики у кількості 5 штук, загальною балансовою вартість 5000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Бетонбуд" у кількості 1073685 штук загальною балансовою вартість 4080000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "3-д допоміжного обладнання" у кількості 4434056, 00 штук загальною балансовою вартість 4360000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Укртрансбуд" в кількості 237900 штук загальною балансовою вартістю 2379700, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Євротек" 1, 70 грн. витрат по сплаті державного мита.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 21 вересня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

13 січня 2006 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва прийняла першу податкову вимогу № 1/23, якою повідомила ТОВ "Євротек", що станом на 13 січня 2006 року сума податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб складає 1266300, 00 грн., у тому числі 422100, 00 грн. – основний платіж та 844200, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

07 лютого 2006 року податковий керуючий ДПІ у Солом’янському районі м. Києва склав акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, № 16, згідно якого податкова застава поширюється на активи платника податків, розмір яких дорівнює не менше двохкратному розміру суми податкового боргу.

Акт був складений за відсутністю представника ТОВ "Євротек" у зв’язку з недопуском до активів, на які поширюється право податкової застави, про що було складено акт № 2 від 07 лютого 2006 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10 лютого 2006 року 08 лютого 2006 року за № 2854579 була зареєстрована податкова застава на активи ТОВ "Євротек" відповідно до Акту опису активів від 07 лютого 2006 року № 16.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем не було доведено те, що в податковій заставі знаходяться активи, сума яких перевищує суму податкового зобов’язання.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, виходив з того, що позивачем було доведено те, що у нього в наявності майно загальною балансовою вартість 20340420, 00 грн., що перебуває в податковій заставі, а сума податкового боргу складає 1266300, 00 грн., а тому поширення податкової застави на всі активи позивача є неправомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк.

Згідно абзацу четвертого підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього ж Закону право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Таким чином, податкова застава виникає в силу закону на наступний день після настання граничного строку погашення суми податкового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 (v002p710-05) у справі № 1-9/2005 за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пункту 1.17 ст. 1, ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (справа про податкову заставу) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Ці положення підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24 березня 2005 року. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов’язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. На думку Конституційного Суду України, поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов’язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.

Отже, податкова застава має поширюватись на активи платника податку, вартість яких відповідає сумі податкового боргу такого платника податку.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 13 січня 2006 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва прийняла першу податкову вимогу № 1/23, якою повідомила ТОВ "Євротек", що станом на 13 січня 2006 року сума його податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб складає 1266300, 00 грн., у тому числі 422100, 00 грн. – основний платіж та 844200, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, а, починаючи з 27 грудня 2005 року на його активи розповсюджується податкова застава.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10 лютого 2006 року 08 лютого 2006 року за № 2854579 була зареєстрована податкова застава на активи ТОВ "Євротек" відповідно до Акту опису активів від 07 лютого 2006 року № 16.

Відповідно до акту опису активів від 07 лютого 2006 року № 16 податкова застава поширюється на активи платника податків, розмір яких дорівнює не менше двохкратному розміру суми податкового боргу. При цьому в акті опису не зазначено, на які саме активи поширюється податкова застава і який їх розмір.

В своїх позовних вимогам позивач просить звільнити з податкової застави облігації внутрішньої державної позики у кількості 5 штук, загальною балансовою вартість 5000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Бетонбуд" у кількості 1073685 штук загальною балансовою вартість 4080000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "3-д допоміжного обладнання" у кількості 4434056 штук. загальною балансовою вартість 4360000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Укртрансбуд" в кількості 237900 штук загальною балансовою вартістю 2379700, 00 грн., посилаючись на те, що їх балансова вартість перевищує суму податкового боргу. На підтвердження їх балансовою вартості позивач представив оборотну – сальдову відомість по рахунку № 143 "інвестиції непов’язаним особам" за вересень 2006 року, в якій відображена балансова вартість придбаних акцій на початок і на кінець періоду.

В той же час, суди попередніх інстанцій при розгляді справи не встановили, на які активи платника податку поширюється податкова застава, чи поширюється податкова застава на облігації внутрішньої державної позики у кількості 5 штук, загальною балансовою вартість 5000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Бетонбуд" у кількості 1073685 штук загальною балансовою вартість 4080000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "3-д допоміжного обладнання" у кількості 4434056 штук. загальною балансовою вартість 4360000, 00 грн.; прості іменні акції ВАТ "Укртрансбуд" в кількості 237900 штук загальною балансовою вартістю 2379700, 00 грн. та чи підлягають вони звільненню з податкової застави з урахуванням обов’язкової відповідності вартості активів, на які поширюється податкова застава, сумі податкового боргу такого платника податку. При цьому суду слід врахувати те, що сумі податкового боргу має відповідати звичайна вартість активів, які залишаються у податковій заставі, що безпосередньо витікає з положень підпункту 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку тому факту, що позивач оскаржив в судовому порядку податкову вимогу № 1/23 від 13 січня 2006 року, скасування якої в судовому порядку виключає накладення податкової застави на активи позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами норм матеріального та процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду м. Києва від 21 вересня 2006 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 року підлягають скасуванню, а справа відповідно до ч. 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову господарського суду міста Києва від 21 вересня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.