Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року

у справі № 2а-778/08

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛС"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготорг"

про визнання установчих документів недійсними, -

ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ "АЛС" з моменту їх реєстрації, а також про визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість від 15.03.2005 року, первинних бухгалтерських та податкових документів, складених від імені вказаного товариства з моменту реєстрації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 року, в позові відмовлено.

Вказані судові рішення вмотивовані тим, що податкова інспекція не має права звертатись до суду з позовом про визнання недійсними установчих документів відповідача, його первинних бухгалтерських документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки зазначене право не передбачено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 року і постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено порядок припинення діяльності суб’єкта господарювання, відповідно до якого діяльність суб’єкта господарювання припиняється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – за рішенням суду.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Закон України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) надає право податковим органам звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності. Зокрема таке право закріплено пунктом 17 статті 11 вказаного Закону, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Положення пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України – про можливість визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи, частин 6, 7 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (755-15) слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (статті 22, 38, 46 Закону).

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачена тільки можливість анулювання податковим органом реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість у певних випадках, а не визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень має право звертатись до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів погодитись з позицією судів попередніх інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позову, оскільки право ДПІ у Київському районі м. Харкова, як суб’єкта владних повноважень, на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у цій справі, діючим законодавством не передбачено.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року у справі № 2а-778/08 такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2008 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.