Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року

та постанову господарського суду м. Києва від 17.07.2007 року

у справі № 25/256-А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Компанія "Європа-Груп"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування рішення, -

ЗАТ "Компанія "Європа-Груп" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування рішення № 942307 від 27.02.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду м. Києва від 17.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року, позов задоволено.

Вказані судові рішення вмотивовані тим, що позивач, здійснюючи продаж авіаквитків, виготовлених із застосуванням бланків суворого обліку, в силу пункту 4 статті 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) звільнений від обов’язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року і постанову господарського суду м. Києва від 17.07.2007 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт № 265500992307 від 19.02.2007 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення товариством вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки позивачем не забезпечено проведення розрахункових операцій з застосуванням платіжних карток на повну суму надання послуги за авіаквитки (24195,59 грн.) через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО.

27.02.2007 року відповідачем прийнято рішення № 942307, яким до позивача на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР застосовано штрафні санкції у сумі 120977,95 грн.

Судами також було встановлено, що ЗАТ "Компанія "Європа-Груп" здійснює продаж авіаквитків на підставі укладених агентських угод №232/04-3 від 21.12.2004 року з ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" та №01-196 від 28.01.2005 року з ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", тобто такий продаж здійснюється від імені авіаперевізників.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Заперечуючи проти можливості застосування до спірних правовідносин наведеного положення пункту 4 статті 9 Закону № 265/95-ВР, відповідач вказує на те, що спосіб проведення розрахунків при продажу залізничних та авіаційних квитків залежить від того, хто саме здійснює їх продаж, а тому вважає, що право не застосовувати РРО мають лише підприємства залізничного транспорту та авіаційної служби, які дотримуються вимог щодо порядку оформлення розрахункових і звітних документів.

Судова колегія вважає таку правову позицію відповідача хибною та сформованою внаслідок довільного тлумачення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР) .

Так, зі змісту наведеної правової норми вбачається, що у даному випадку законодавець визначив наступні умови незастосування реєстратора розрахункових операцій: продаж проїзних і перевізних документів, застосування бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті, а також оформлення розрахункових і звітних документів.

Таким чином, Законом № 265/95-ВР (265/95-ВР) не передбачено жодних вимог стосовно того, що продавцем авіаційних квитків мають бути виключно підприємства залізничного транспорту та авіаційної служби.

У свою чергу, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, діяльність позивача відповідає всім наведеним умовам, що дозволяють не застосовувати реєстратор розрахункових операцій, оскільки ЗАТ "Компанія "Європа-Груп" здійснює на підставі агентських угод продаж авіаквитків, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" (283-93-п) є документами суворого обліку та відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР є одночасно і розрахунковими документами.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року та постанову господарського суду м. Києва від 17.07.2007 року у справі № 25/256-А такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 року та постанову господарського суду м. Києва від 17.07.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.