Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2007 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про перерахунок пенсії, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про перерахунок пенсії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2007 було задоволено позов ОСОБА_1Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області в частині відмови ОСОБА_1. перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області провести такий перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності та виплатити ОСОБА_1. з 01.01.2007.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду 04.04.2008 змінено зазначену постанову суду першої інстанції стосовно дати, з якої слід здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2007 на 01.09.2007. В решті постанову залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та закрити провадження у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. є інвалідом другої групи за захворюванням, пов'язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону).

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області за перерахунком пенсії 28.08.2007, то необхідно зробити йому перерахунок пенсії з 01.09.2007.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2007 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.