Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.

секретар Мудрицька Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька про зобов'язання здійснити перерахунок розміру грошового утримання за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2009 року,

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернувся у жовтні 2008 року. Свої вимоги мотивував тим, що 31 грудня 2004 року його звільнено із посади судді Господарського суду Донецької області та призначено довічне грошове утримання. Відповідачем безпідставно не здійснено йому перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з підвищенням розміру заробітної палати працюючого судді. Просив зобов'язати здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання згідно з довідками, наданими у 2008 році Господарським судом Донецької

Справа № К-6131/09

Головуючий у першій інстанції Смагар С.В.

Доповідач Ліпський Д.В.

області. Стягнути з відповідача на його користь 14569,24 грн. різниці виплаченого та підлягаючого сплаті довічного грошового утримання за період з 01 березня 2008 року по 30 вересня 2008 року. Зобов'язати відповідача виплачувати з 01 жовтня 2008 року щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням останніх змін заробітної плати працюючого судді у сумі 10668,92 та надбавки у розмірі 121 грн. та 47 грн., всього 10836,92 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2009 року залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2008 року, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька здійснити перерахунок розміру та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01 жовтня 2008 року згідно з документом, наданим у 2008 році господарським судом Донецької області. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька на користь ОСОБА_1 14569,24 грн різницю виплаченого та підлягаючого сплаті розміру довічного грошового утримання за період з 01 березня 2008 року по 30 вересня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з порушенням судами норм матеріального права. Зокрема зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (z0200-08) , зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року, затверджено порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України здійснююся лише призначення та виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Проведення органами Пенсійного фонду України щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у разі підвищення розміру плати працюючого судді зазначеною постановою не передбачено.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без мін з таких підстав.

Судами встановлено, що позивача 31 грудня 2004 року звільнено з посади судді Господарського суду Донецької області та йому призначено довічне грошове утримання у розмірі 88% заробітної плати судді.

У зв'язку із збільшення розміру заробітної плати працюючого судді господарського суду Донецької області з 01 березня та 01 червня 2008 року господарським судом Донецької області направлено на адресу відповідача довідки про заробітну плату станом на червень 2008 року для здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в здійсненні такого перерахунку розміру.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що розмір довічного грошового утримання судді пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів. Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначені Конституцією України (254к/96-ВР) і Законами України "Про статус суддів" (2862-12) та "Про судоустрій України" (3018-14) , як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості судів у разі прийняття змін до чинних законів, у тому числі заходи їх правового захисті та матеріального і соціального забезпечення. Що стосується стягнення надбавок у розмірі 121 грн. та 47 грн. судами правильно зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки зазначені надбавки позивачу нараховуються та він їх отримує.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до пункту 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожен повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж до 90% заробітку судді.

Щомісячне довічне грошове утримання - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в тому, що його правове регулювання і джерела фінансування визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про статус суддів" (2862-12) , постановою Верховної Ради України від 15 грудня 1992 року № 2863-ХІІ (2863-12) "Про порядок введення вдію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) .

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови Верхової Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) № 2863-XII від 15 грудня 1992 року щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання. В разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Пунктом 63 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" абзац 3 пункту 1 Постанови Верхової Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) виключено.

Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 (v010p710-08) видно, що виключення Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік" абзацу третього пункту 1 зазначеної Постанови Верховної Ради України і встановлення, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення пункту 63 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не узгоджується зі статтею 22, частиною першою статті 126 Конституції України.

Зміна існуючого порядку виплати щомісячного довічного грошового утримання суперечить Конституції України (254к/96-ВР) , оскільки видатки на утримання суддів, які передбачені у Державному бюджеті України, відповідно до частини другої статті 95 та частини першої статті 130 Конституції України повинні передбачати і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що безпосередньо стосується реалізації положення частини першої статті 130 Конституції України щодо забезпечення державою фінансування судів та створення належних умов для їх функціонування. Такі правові позиції висловлював Конституційний Суд України у рішеннях від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини) і від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 (абзаци четвертий, п'ятий, шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, відмовляючи в здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку із зміною заробітною платою працюючого судді відповідач діяв неправомірно.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька про зобов'язання здійснити перерахунок розміру грошового утримання - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.