Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.,

Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельного управління "Севастопольліфтсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфткомфорт-ЛК" на постанову Господарського суду м. Севастополя від 24 березня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 червня 2008 року у справі №20-2/378 за позовом Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельного управління "Севастопольліфтсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфткомфорт-ЛК" до Севастопольської міської ради, третя особа - Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації про визнання частково недійсним рішення від 12.09.2006р. №650 "Щодо реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства", -

У вересні 2007 р. ДП Спеціалізоване ремонтно-будівельного управління "Севастопольліфтсервіс" ТОВ "Ліфткомфорт-ЛК" звернулось до суду з позовом до Севастопольської міської ради про скасування рішення від 12.09.2006р. №650 "Щодо реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства" в частині зазначення у пунктах 11, 13, 15 додатку №2 і у пункті 2 додатку №4 до рішення слів "для квартир вище перших поверхів", а також у частині пунктів 10, 12, 14 додатку №2.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 24 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 червня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДП Спеціалізоване ремонтно-будівельного управління "Севастопольліфтсервіс" ТОВ "Ліфткомфорт-ЛК" просить скасувати зазначені вище судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 12 вересня 2006 року Севастопольською міською радою, відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) було прийнято рішення №650 "Щодо реалізації тарифної політики у сфері житлового господарства".

Даним рішенням (пункт 1.2) затверджені тарифи на послуги з утримання і експлуатації житлових будинків та прибудинкових територій (квартирна плата) для населення (додаток №2) та соціальний тариф на послуги з утримання та експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій з урахуванням пільг для малозабезпечених категорій громадян (додаток №4).

З оспорюваного рішення вбачається, що до складу тарифів на послуги з утримання та експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій для мешканців житлових будинків для квартир вище першого поверху, обладнаних ліфтами, включається і тариф за 1 кв.м. загальної площі за технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів у розмірі 0,18 грн. для 7-9 поверхових будинків і 0,22 грн. для 10-12 поверхових та 0,32 грн. і 0,36 грн. відповідно для власників двох і більше квартир.

Оспорюваним рішенням передбачено, що до тарифів для мешканців квартир перших поверхів таких будинків тариф за 1 кв.м. загальної площі за технічне обслуговування, електроенергію і системи ДСС ліфтів не включений (пункти 11, 13, 15 додатку №2 та пункт 2 додатку №4).

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 7, части 2 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм; встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Пунктом 11 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Кабінетом Міністрів України 12 липня 2005 року №560, витрати на технічне обслуговування ліфтів (Влз) визначаються за формулою Влз=Вл:Пл, де Вл - вартість обслуговування одного ліфта (без електроенергії) за місяць (обчислюється відповідно до Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства); Пл - середня загальна площа квартир будинку (без квартир першого поверху), що обслуговується одним ліфтом.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАСУ у справах щодо оскаржень рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;

безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення;

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам закону оспорюване рішення відповідає, а тому суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельного управління "Севастопольліфтсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфткомфорт-ЛК" відхилити, а постанову Господарського суду м. Севастополя від 24 березня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 червня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.