Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції на постанову Господарського суду м. Києва від 23 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року у справі №28/125-А за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції про стягнення штрафних санкцій в сумі 11195,82грн., -

У січні 2007 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції про стягнення штрафних санкцій в сумі 11195,82грн. на підставі рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 06.04.05. №01.

Постановою Господарського суду м. Києва від 23 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції просить скасувати зазначені вище судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до п.1.1. його Статуту, зареєстрованого Національним банком України 29.09.06р. та Печерською районною у м. Києві Державною адміністрацією 27.09.06. за № 10701050006010012 є правонаступником за всіма правами та обов'язками АППБ "Аваль".

В період з 15.02.05р. по 16.03.05р. співробітниками ГУ ПФУ в Чернігівській області на підставі виданого посвідчення №04/14 від 14.02.05р. було проведено перевірку правильності та своєчасності зарахування сум пенсій на поточні рахунки пенсіонерів Чернігівської області в Чернігівській обласній дирекції АППБ "Аваль" за період з 01 січня по 31 грудня 2004 року.

Зазначена перевірка проводилась відповідно до п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року (121/2001) та відповідно до п.28 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99р. № 1596 (1596-99-п) (із змінами та доповненнями).

В ході перевірки було встановлено 13 випадків порушення своєчасності зарахування коштів на поточні рахунки та пластикові картки одержувачів на загальну суму 11195,82 грн. За результатами вказаної перевірки 16.03.05р. було складено акт.

На підставі акту перевірки 06.05.05р. позивачем було прийнято рішення №01 про застосування фінансової санкції за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів, яким відповідачу було зазначено суму фінансових санкцій в розмірі 11 195,82 грн.

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.05р. у справі №17/136 підтверджено висновки акту перевірки щодо виявлених порушень та зазначено, що сума несвоєчасно зарахованих коштів складає 11 195,82 грн., при цьому апеляційним судом встановлено, що ГУ ПФУ у Чернігівській області мало право проводити перевірку цільового використання коштів Фонду в організаціях, які здійснюють виплату і доставку пенсій, своєчасності перерахування таких коштів та накладати штраф за несвоєчасне перерахування сум пенсійних виплат. Також встановлено, що рішення № 01 від 06.04.05р. прийнято в межах компетенції та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, факт наявності та доведеності відповідних порушень, а також визначення розміру штрафних санкцій, не повинні доводитись знову при вирішенні даної справи, оскільки в даній справі беруть участь ті самі особи і факт порушення норм діючого законодавства доказаний саме по відношенню до відповідача.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 64 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 11 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції відхилити, а постанову Господарського суду м. Києва від 23 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.