К-13383/07 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ - 31.03.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської області від05.03.2007 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від22.05.2007 посправі№1/47/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві

про скасування податкового повідомлення-рішення

Заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (далі–СДПІ) від19.01.2007 №00000140/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі–ПДВ) на 1051326грн., винесеного на підставі Акту виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство"Нібулон" (далі–ТОВСП"Нібулон") з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2006року від16.01.2007 №25/40/14291113, де вказано про порушення п.1.14 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1,7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.5.11, п.п.5.12.4 п.5 Порядку заповнення декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від30.05.1997 №166 (z0250-97) (в редакції Наказу ДПА України від15.006.2005 №213), та в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, а саме до обсягу експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, включено вартість послуг по транспортній обробці та перевалці вантажів нерезиденту, місцем надання яких є митна територія України, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20%.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від05.03.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від22.05.2007 посправі№1/47/07 - задоволено позов в повному обсязі.

Суд першої інстанції мотивував свою постанову встановленим фактом того, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджено безпідставність зменшення ТОВ суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень2006року на 1051326грн. Суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновок суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свою позицію, суди послались на п.1.14 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1, п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 274 Митного кодексу України, зазначивши, що законодавцем чітко передбачено, що супутні експорту товарів послуги підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% (за умови фактичного проведення господарських операцій з надання саме послуг, супутніх експорту товару, вивезення останнього за межі митної території України, а також включення вартості супутніх послуг до митної вартості товару, що експортовано). А саме, суди встановили, що послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів на судна нерезидента, що належали резидентам-експортерам, протягом липня-вересня 2006року ТОВСП"Нібулон" здійснювало на виконання умов договорів від02.09.2005 №7; від20.08.2006 №22; від01.08.2006 №20, укладених із нерезидентами, які підтверджені актами здачі-приймання передачі виконаних робіт, рахунками (invоісє), довідками про вартість наданих послуг, повідомленнями банку про перерахування коштів на користь ТОВСП"Нібулон", ВМД, в яких проставлені відмітки митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України через перевантажувальний термінал, та включення їх вартості резидентами-експортерами до митної вартості товарів, що експортувалися.

Не погодившись із постановою Господарського суду Миколаївської області від05.03.2007 та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від22.05.2007 посправі№1/47/07, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення. Свою позицію скаржник обґрунтовує тим, що ТОВСП"Нібулон" здійснювало послуги нерезиденту по перевалці та відвантаженні експортних товарів, не експортуючи ніякого товару, а відповідно і не могло включати вартість даних послуг в митну вартість товару. А тому висновки судів щодо виконання позивачем, відповідно до договору роботи по перевалці та відвантаженню зернових через термінал ТОВСП"Нібулон", які направлялись на експорт, являються супутніми такому експорту послугами, а отже згідно п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" вказані операції оподатковуються поставці 0%, вважає зроблені судами без достатнього обґрунтування.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як визначено пп.3.1.1 ст. 3 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" станом на момент виконання договорів - об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). А відповідно до вимог п.6.1 та п.6.2 ст.6 вказаного Закону України з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України" від25.03.2005 №2505 (2505-15) , об'єкти оподаткування, визначені ст.3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст.4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно врахувати встановлене судами: позивач надавав послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів на судна нерезидента, що належали резидентам-експортерам, протягом липня-вересня 2006року на виконання умов договорів із нерезидентами, які підтверджені належними документами.

Отже враховуючи, що за нормою п.1.14 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються. Таким чином вірним є посилання судів на ст. 274 Митного кодексу України, якою визначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України, включає в себе ряд фактичних витрат, які поніс платник податку - експортер у зв'язку із здійсненням експорту таких товарів, зокрема, до митної вартості товарів, які експортуються, включається вартість послуг на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України. Відтак, послуги по навантаженню та перевалці товару є супутніми експорту, правильно відображені в податкових деклараціях з ПДВ та оподатковані товариством за ставкою 0%, а місце надання послуг не є тією правовою ознакою, яка впливає на ставку ПДВ.

На спростування заперечень скаржника необхідно зазначити, що законодавцем чітко передбачено, що супутні експорту товарів послуги підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% (за умови фактичного проведення господарських операцій з надання саме послуг, супутніх експорту товару, вивезення останнього за межі митної території України, а також включення вартості супутніх послуг до митної вартості товару, що експортовано), що і було доведено судами першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на наведені норми Закону, та аналізуючи підстави винесення спірного податкового повідомлення-рішення (як то зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ) – необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку у відповідача були відсутні законні підстави для таких дій, за доведеністю судами факту того, що послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів на судна нерезидента, що належали резидентам-експортерам, протягом липня-вересня 2006року ТОВСП"Нібулон" здійснювало на виконання умов договорів, укладених із нерезидентами, які підтверджені актами здачі-приймання передачі виконаних робіт, рахунками (invоісє), довідками про вартість наданих послуг, повідомленнями банку про перерахування коштів на користь ТОВ, ВМД, в яких проставлені відмітки митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України через перевантажувальний термінал, та включення їх вартості резидентами-експортерами до митної вартості товарів, що експортувалися. Відповідно прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення законно визнано судами таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Миколаївської області від05.03.2007 та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від22.05.2007 посправі№1/47/07 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.