Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 21 січня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової допомоги,

03 жовтня 2007 року ОСОБА_1подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату суму одноразової грошової допомоги за 2004-2007 роки.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, а тому за правилами статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Посилаючись на те, що розмір виплачуваної йому допомоги не відповідає розміру, встановленому вказаною статтею, позивач просив стягнути недораховану суму допомоги за 2004-2007 роки.

Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 21 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2008 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та невиплати несплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2007 рік; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та виплату недосплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1 590 грн. 00 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, і ухвалити нове судове рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак при цьому не звернули увагу на те, що дію абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Судами встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснило нарахування та виплату щорічної грошової допомоги в березні 2007 року, в розмірі 90 грн. 00 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 (562-2005-п) .

Зупинення дії абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Таким чином висновок судів щодо неправомірності дій відповідача є безпідставним, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги дію абз. 3 ч. 4 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду міста Суми від 21 січня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2008 року в частині визнання дій щодо відмови в перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007 рік неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007 рік скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволені позову в частині визнання дій щодо відмови в перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007 рік неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007 рік відмовити.

В іншій частині постанову Зарічного районного суду міста Суми від 21 січня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2008 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.