Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2007р. у справі № АС-42/591-06

за позовом Регіональної товарної біржі "Вента"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова,

за участю Прокуратури Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Лещенко О. С.,

відповідача – Сліденко А. В.,

Прокуратури Харківської області – не з’явились,

Генеральної прокуратури України – Атаєва Д. К.,

Регіональною товарною біржею "Вента", з урахуванням послідуючого доповнення, подано позов про: скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 07.08.2006р. № 0001121702/0 та від 04.10.2006р. № 0001121702/1 про визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6 593 626 грн. 32 коп., в т. ч. 2 197 875 грн. 44 коп. основного платежу та 4 395 750 грн. 88 коп. штрафних (фінансових) санкцій; визнання біржі такою, що не є податковим агентом по нарахуванню, утриманню та сплаті податку з доходів фізичних осіб в бюджет від імені та за рахунок платника податку при укладанні договорів купівлі-продажу рухомого майна на біржі та такою, що не повинна контролювати сплату такого податку фізичними та юридичними особами.

Постановою Господарського суду Харківської області від 11.12.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2007р. у справі № АС-42/591-06 позовні вимоги задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 07.08.2006р. № 0001121702/0 та від 04.10.2006р. № 0001121702/1; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а тому не може вважатись податковим агентом по нарахуванню, утриманню та сплаті податку з доходів фізичних осіб при укладенні на біржі угод купівлі-продажу рухомого майна; позивач у біржових контрактах не виступав ні повіреним, ні комісіонером; відділом податкової міліції відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно директора позивача; вимоги про визнання біржі такою, що не є податковим агентом по нарахуванню, утриманню та сплаті податку з доходів фізичних осіб в бюджет від імені та за рахунок платника податку при укладанні договорів купівлі-продажу рухомого майна на біржі та такою, що не повинна контролювати сплату такого податку фізичними та юридичними особами задоволенню не підлягають, оскільки вказане витікає з вимог чинного законодавства.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст. 1 Закону України "Про товарну біржу", п. 1.15. ст. 1, п. 12.3. ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Присутній в судовому засіданні представник Генеральної прокуратури України вимоги касаційної скарги підтримав.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а постанову та ухвалу залишити без змін, вважаючи їх постановленими відповідно до вимог законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та Генеральної прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали: акт від 28.07.2006р. № 1222/23/30881518 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р. в якому зазначено, зокрема, про неутримання та неперерахування позивачем за вказаний період податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 197 875 грн. 44 коп. по укладеним та зареєстрованим на біржі угодам купівлі-продажу рухомого майна фізичними особами; рішення від 04.10.2006р. № 5041/10/25-009 за результатами розгляду скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій; угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, при здійсненні біржової операції з купівлі-продажу рухомого майна одна зі сторін угоди (покупець) набуває права власності на придбане майно, а інша сторона угоди (продавець) одержує прибуток від такого продажу тільки з моменту реєстрації угоди на біржі, а тому біржа в даному випадку виступає як посередник.

Згідно п. 12.3. ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Відповідно до п. а) п. 17.2. ст. 17 цього Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент, який згідно п. а) п. 19.2. ст. 19 вказаного Закону зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу (пп. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 цього Закону).

Отже, з аналізу вищевказаних норм законодавства слідує висновок, що позивач в даному випадку при здійсненні біржових операцій з купівлі-продажу рухомого майна зобов’язаний був здійснювати функції податкового агента, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Порушення норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій рішень про відмову в задоволенні позову саме в частині визнання біржі такою, що не є податковим агентом по нарахуванню, утриманню та сплаті податку з доходів фізичних осіб в бюджет від імені та за рахунок платника податку при укладанні договорів купівлі-продажу рухомого майна на біржі та такою, що не повинна контролювати сплату такого податку фізичними та юридичними особами, в касаційній скарзі не зазначені та відповідні пояснення в судовому засіданні представниками відповідача та Генеральної прокуратури України не подані.

За вказаних обставин, зважаючи на перегляд судових рішень в межах касаційної скарги, порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позову з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині, а в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, суд, –

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2007р. у справі № АС-42/591-06 в частині скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 07.08.2006р. № 0001121702/0 та від 04.10.2006р. № 0001121702/1 скасувати, відмовивши в задоволені позову в цій частині.

В решті постанову Господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2007р. у справі № АС-42/591-06 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.