Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих грошових коштів,

07 вересня 2007 року ОСОБА_1. подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих грошових коштів при переході з ІІІ на ІІ групу інвалідності.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС з 06 жовтня 1994 є інвалідом ІІІ групи. В січні 2007 року позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІІ групи, виплачується одноразова компенсація в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат. У випадку встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця в компенсації. Посилаючись на те, що різниця в компенсації, яка була виплачена позивачу, не відповідає розміру, встановленому вказаним законом, останній просив визнати такі дії відповідача незаконними та зобов'язати його здійснити відповідні перерахунки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у стягненні недоотриманих грошових коштів при переході з ІІІ на ІІ групу інвалідності; зобов'язано відповідача перерахувати позивачу компенсацію з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент виплати, затвердженої Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) з 29 січня 2007 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2008 року змінено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року, позов задоволено частково: зобов'язано відповідача нарахувати і сплатити позивачу одноразову компенсацію при переході з ІІІ групи інвалідності до ІІ групи інвалідності у сумі 5 905 грн. 20 коп., виходячи з мінімальної заробітної плати, передбаченої ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" станом на січень - лютий 2007 року; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії.

З 06 жовтня 1994 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.

З 29 січня 2007 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата компенсації відповідачем була проведена, виходячи з її розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 (836-96-п) року.

Суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи дійшли висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та застосувати при розрахунку компенсації розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Однак при цьому не звернули увагу на те, що дію положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Судами встановлено, що відповідач здійснив нарахування та виплату щорічної грошової допомоги в лютому 2007 року в розмірі 94 грн. 80 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) .

Зупинення дії положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Таким чином висновок судів щодо неправомірності дій відповідача є безпідставним, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги дію абз. 3 ч. 4 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.