Суддя-доповідач – Юрченко В.П.

Головуючий у 1 інстанції – Ромашка В.П.

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

Позивач ОСОБА_1. звернулася до Стаханівського міського суду Луганської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити доплату грошової допомоги на оздоровлення за 2004 -2008 роки у розмірі 5380,21 грн.

Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 19.05.2009 року в задоволенні позову було відмовлено, у зв’язку із пропущенням строку для звернення до адміністративного суду.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії та перебуває на обліку відповідача.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, ст. 268 Цивільного кодексу України, за якою позовна давність не поширюється із позовних вимог, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої ушкодженням здоров’я.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Між сторонами не має розбіжностей встановлених судом першої інстанції, апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.

Правовий статус інвалідів війни, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року (3551-12) № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону (3551-12) визначені пільги учасникам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги учасникам війни.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьої ст. 99 цього Кодексу встановлено, що за захистом прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки.

Статтею 268 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Аналізуючи зазначені норми, колегія суддів приходить до висновку, що спірна виплата допомоги не пов’язана із відшкодуванням шкоди заподіяну, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, тому колегія суддів вважає, що не підлягають застосуванню положення ст. 268 ЦК України у спірних правовідносинах.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосуванню підлягає строк звернення до адміністративного суду встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з вимогою про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої допомоги до 5 травня за 2008 рік, оскільки позивач звернувся до суду 19 березня 2009 року, а виплата зазначеної допомоги проводилась відповідачем у квітні 2008 року, тобто у межах річного строку.

Проте в задоволенні в цій частині позовних вимог також необхідно відмовити з огляду на таке.

Пунктом 20 розділу II Закону України"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI (107-17) встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008, № 183 (183-2008-п) "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , здійснюється у розмірі 65 грн.

Зазначені положення закону України, до моменту виплати разової грошової допомоги, а саме до 5 травня 2008 року, не визнані неконституційним. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни.

Отже, для вирішення цього спору суду першої інстанцій необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України (254к/96-ВР) та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними пунктом 20 розділу II Закону України"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI (107-17) фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення пункту 20 розділу II Закону України"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI (107-17) .

За таких обставин колегія суддів вважає, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік позивачу здійснена суб’єктом владних повноважень на підставі, в межах та у спосіб передбачених законом.

Колегія суддів вважає, що зазначене порушення суду першої інстанції не вплинуло на правильність вирішення справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195- 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 05 травня 2009 року у справі № 2-а-777/09/1231 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити доплату грошової допомоги до 5 травня – залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.