Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Козаченку О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про перерахунок пенсії,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про перерахунок пенсії.

Постановою Рівненського міського суду від 05.11.2007 позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2008 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне залишено без розгляду.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, управління Пенсійного фонду України в м. Рівне просить ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2008 скасувати, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду від 05.11.2007, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги та рішення суду апеляційної інстанції щодо правильності застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про залишення без розгляду апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на постанову Рівненського міського суду від 05.11.2007 виходив з того, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, а саме - заява про апеляційне оскарження подана 04.12.2008, тобто після закінчення встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України 10-денного строку на апеляційне оскарження. Питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідачем не порушувалось.

З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія судів погодитись не може з огляду на наступне. Згідно частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про можливість прийняття апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Рівне до розгляду, суд апеляційної інстанції не перевірив та не надав належної правової оцінки тому факту, що в судовому засіданні при оголошенні постанови Рівненського міського суду від 05.11.2007 представник відповідача не був присутній, а в матеріалах даної справи відсутнє підтвердження того, що йому направлялась копія зазначеного рішення суду першої інстанції.

В підтвердження доводів касаційної скарги до суду касаційної інстанції управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне було надано докази того, що копія постанови Рівненського міського суду від 05.11.2007 була ним отримана 20.11.2007, що унеможливило подати заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в межах строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Також відповідачем було надано докази того, що заява про апеляційне оскарження вищезазначеної постанови суду першої інстанції була ним надіслана засобами поштового зв'язку на адресу Рівненського міського суду 29.11.2007, про свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не було підстав для залишення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Рівне без розгляду за умови, передбаченої частиною 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Згідно статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені цим судом.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2008 необхідно скасувати, так як вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Рівне до розгляду.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про перерахунок пенсії скасувати, а справу направити до Львівського апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.