К-12798/07 Про визнання рішень сільської ради про надання земельних ділянок в оренду недійсними - 01.07.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року у справі №2-а-1/07 за позовом Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" до Синевирської сільської ради, треті особи - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, Національний природний парк "Синевир", про визнання рішень недійсними та за позовом ОСОБА_1 до Синевирської сільської ради та ДП "Київський державний завод "Буревісник" про визнання рішення недійсним, -

У грудні 2005 року Державне підприємство "Київський державний завод "Буревісник" подало до Міжгірського районного суду адміністративний позов до Синевирської сільської ради про визнання нечинним рішення 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,07га в довгострокову оренду строком на 25 років з правом викупу для ведення підприємницької діяльності, яка розміщена в урочищі "Товчка" (біля дороги); та визнання нечинним рішення виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 20 січня 2005 року про надання підприємцю ОСОБА_1 дозволу на розміщення торгової точки - кафе "Колиба" на зазначеній земельній ділянці.

Ухвалою Міжгірського районного суду від 08 лютого 2006 року до участі в справі залучено в якості третьої особи підприємця ОСОБА_1

У липні 2006 підприємець ОСОБА_1 подала до Міжгірського районного суду адміністративний позов до Синевирської сільської ради та ДП "Київський державний завод "Буревісник" про визнання недійсним рішення 14-ї сесії 4-ого скликання Синевирської сільської ради від 09 червня 2005 року №2, яким скасовано рішення сільради від 21 лютого 2002 року про надання їй земельної ділянки; про визнання частково недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,5га Серії ЗК №006-00002, виданого Міжгірською районною радою народних депутатів 10.12.1993р. Київському державному заводу "Буревісник" на підставі рішення 12-ї сесії 21-ого скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 31.05.1993р. про надання Київському державному заводу "Буревісник" земельної ділянки для будівництва бази відпочинку "Теребля", в частині, що стосується земельної ділянки в с. Синевир - Товчка площею 0,07га, що обслуговує кафе "Колиба"; та про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,07га в с. Синевир - Товчка для обслуговування кафе "Колиба" на умовах, визначених рішенням Синевирської сільської ради від 21.02.2002р.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 липня 2006 року зазначені вище адміністративні позови об'єднані в одне провадження.

У жовтня 2006 року ДП "Київський державний завод "Буревісник" подано до Міжгірського районного суду адміністративний позов до Відділу земельних ресурсів Міжгірської райдержадміністрації про встановлення юридичного факту виділення ще у 1983р. в постійне користування Київському заводу вимірювальної апаратури "Буревісник" земельної ділянки в с. Синевир; про встановлення юридичного факту повторного виділення в постійне користування ДП "ДКЗ "Буревісник" земельної ділянки (БВ "Теребля") в с. Синевир, згідно рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів від 31.05.1993р.; про покладення зобов'язання на Відділ земельних ресурсів Міжгірської райдержадміністрації привести виданий Київському державному заводу "Буревісник" 10 грудня 1993року Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЗК №006-00002, у відповідність до вимог наказу Державного комітету по земельним ресурсах від 04.05.1999р. №43 (z0354-99)

Зазначений позов також був об'єднаний з вищевказаними адміністративними позовами в одне провадження.

У жовтні 2006 року прокурор Міжгірського району подав до Міжгірського районного суду позов в інтересах держави в особі Синевирської сільської ради до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" про скасування Державного акту на право постійного користування землею Серії ЗК №006-00002, виданого 10.12.1993р.Київському державному заводу "Буревісник".

Ухвалою Міжгірського районного суду від 16 жовтня 2006 року позов прокурора був об'єднаний з зазначеними вище позовами в одне провадження в справі №2-а-1/2007.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2007 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" було залучено Національний природний парк "Синевир".

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року, в задоволенні позову ДП "Київський державний завод "Буревісник" про визнання нечинними рішень 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року та виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 20 січня 2005 року №2 - відмовлено. Позов ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення 14-ї сесії 4-ого скликання Синевирської сільської ради від 09 червня 2005 року №2 - задоволено.

Ухвалою Міжгірського районного суду від 02 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року, закрито провадження в решті всіх позовних вимог по мотиву, що такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В касаційній скарзі ДП "Київський державний завод "Буревісник" просить скасувати постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні в суді касаційної інстанції касатора уточнили вимоги, просили скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог заводу та про відмову в позові ОСОБА_1 Зазначали, що рішенням господарського суду м. Києва від 19 березня 2009 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 червня 2009 року, відмовлено в позові прокурору Міжгірського району в інтересах держави в особі Синевирської сільської ради до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник", 3-я особа СПД ОСОБА_1, про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею Серія ЗК №006-00002 від 10.12.1993р.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Слід зазначити, що судові рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог по мотиву непідсудності цих вимог адміністративним судам ніким зі сторін не оскаржується, та в цій частині судові рішення ґрунтуються на нормах процесуального права.

Згідно п.1 ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин..

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України у даній справі публічно-правовим є спір щодо рішень колегіального органу (сесії) ради та її виконавчого комітету.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відмовляючи в задоволенні позову ДП "Київський державний завод "Буревісник" суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивачем не надано документів, які б підтверджували його право власності чи право користування земельною ділянкою площею 2,5га в с. Синевир для будівництва та обслуговування турбази "Теребля", а задовольняючи позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення 14-ї сесії 4-ого скликання Синевирської сільської ради від 09 червня 2005 року №2 суди виходили з того, що сільська рада приймаючи зазначене рішення порушила права та законні інтереси ОСОБА_1 Крім того, суди зазначили, що земельна ділянка, яка знаходиться під об'єктами бази відпочинку "Теребля", не включає в себе земельну ділянку площею 0,07га в с. Синевир - Товчка, надану ОСОБА_1 для обслуговування кафе "Колиба".

Однак, такі висновки суду є передчасними з огляду на нижче наведене.

З матеріалів справи вбачається, що згідно додатку №3 до рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів від 19.08.1980р. №280/1 "Про відведення земельних ділянок для державних і громадських потреб" Київському заводу вимірювальної апаратури затверджено матеріали про відведення земельної ділянки площею 2,70га з земель колгоспу "Червона зірка" під будівництво філіалу заводу.

Окрім того, рішенням 12-ї сесії 21-ого скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 31.05.1993р. "Про вилучення та надання земельних ділянок для державних та громадських потреб" з земель запасу Синевирської сільської ради народних депутатів та Державного природоохоронного національного парку "Синевир" Київському державному заводу "Буревісник" під будівництво бази відпочинку "Теребля" було надано земельну ділянку площею 2,5га.

На підставі цього рішення обласної ради Київському державному заводу "Буревісник" 10 грудня 1993року було видано Державний акт на право постійного користування землею Серії ЗК №006-00002.

Статтею 19 Земельного кодексу України ( в редакції на травень 1993р.) встановлено, що сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обґрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

До матеріалів справи долучено проект відведення земельних ділянок Київському заводу "Буревісник" під будівництво бази відпочинку "Теребля" на землях Синевирської сільської ради та Міжгірського лісокомбінату, який складено Закарпатською філією інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1993 році.

План відведення Київському заводу "Буревісник" земельної ділянки погоджено з головою Синевирської сільської ради народних депутатів, директором Державного природоохоронного національного парку "Синевир", начальником Відділу землеустрою Міжгірської райдержадміністрації та замовником, що підтверджується підписами посадових осіб та відповідними печатками.

Генеральний план будівництва об'єкту-бази відпочинку "Теребля" було погоджено 02 квітня 1993 року з районним архітектором Міжгірського району.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" вимог Земельного кодексу України (2768-14) при складанні проектної документації на будівництво бази відпочинку "Теребля" є такими, що не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості стосовно того, що рішення 12-ї сесії 21-ого скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 31 травня 1993року, яким було надано Київському державному підприємству "Буревісник" зазначену земельну ділянку площею 2,5га під будівництво та обслуговування бази відпочинку "Теребля", скасовано чи визнано в передбаченому законом порядку нечинним.

Тобто, рішення 12-ї сесії 21-ого скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 31 травня 1993року про надання Київському державному підприємству "Буревісник" земельної ділянки під будівництво та обслуговування бази відпочинку "Теребля" є чинним.

Разом з тим, рішенням 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року було надано ОСОБА_1 для ведення підприємницької діяльності земельну ділянку площею 0,07га в довгострокову оренду строком на 25 років з правом викупу, яка розміщена в урочищі "Товчка" (біля дороги).

З листа Прокуратури Міжгірського району від 06 березня 2006року за №42-09/248 вбачається, що земельна ділянка площею 0,07га надана гр.ОСОБА_1 із земель заводу "Буревісник", через несплату останнім земельного податку.

Однак, в матеріалах справи містяться дані щодо банківських операцій, проведених Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" по сплаті ним податку на землю та податку за використання водних ресурсів за зазначену земельну ділянку.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 141 цього Кодексу підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 149 зазначеного Кодексу земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів земельного законодавства вилучення земельної ділянки у разі незгоди землекористувача проводиться за рішенням суду.

Матеріалами справи доведено, що у Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" у встановленому законом порядку не була вилучена земельна ділянка площею 0,07 га, яка рішенням 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року була надана ОСОБА_1 на території бази відпочинку "Теребля".

Таким чином, рішенням 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року було надано суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,07га без врахування того, що зазначена земельна ділянка на підставі рішення 12-ї сесії 21-ого скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 31.05.1993р. знаходиться в постійному користуванні Київського державного заводу "Буревісник".

Синевирська сільська рада самостійно усунула допущене нею порушення норм земельного законодавства.

Рішенням 14-ї сесії 4-ого скликання Синевирської сільської ради від 09 червня 2005 року №2 скасовано рішення 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року про виділення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,07га, на тій підставі, що в заводу "Буревісник" є документи на зазначену земельну ділянку.

Щодо позову підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Синевирської сільської ради від 09.06.2005 р. №2 про скасування свого власного рішення від 21.02.2002 р. з підстав його невідповідності закону, то слід зазначити наступне.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009року (v007p710-09) у справі №7-рп/2009 стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення - орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даного в постанові від 16.04.2004 р. №2, то виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

Отже, Синевирська сільська рада рішенням 14-ї сесії 4-ого скликання від 09 червня 2005 року №2 скасувала власне рішення 21-ї сесії 22-ого скликання від 21 лютого 2002 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки з підстав його невідповідності законам України, оскільки землекористувачем цієї земельної ділянки є ДП "Київський державний завод "Буревісник", у якого зазначена земельна ділянка не вилучалась.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Синевирською сільською радою рішення 14-ї сесії 4-ого скликання від 09 червня 2005 року №2 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги СПД ОСОБА_1 про визнання недійсним цього рішення є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов Іваниш В.І та визнаючи недійсним рішення Синевирської сільської ради від 09 червня 2005 року №2, неправильно застосував норми матеріального права.

Однак, Синевирська сільська рада скасувавши своє рішення від 21 лютого 2002 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, при цьому не вирішила питання стосовно чинності рішення виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 20 січня 2005 року №2, яким було надано підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розміщення торгової точки на зазначеній земельній ділянці.

Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Синевирською сільською радою від 21.02. 2002 р. про надання ОСОБА_1 земельної ділянки скасовано, тому підлягає визнанню нечинним рішення виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 20 січня 2005 року про надання підприємцю ОСОБА_1 дозволу на розміщення на зазначеній земельній ділянці торгової точки.

Стосовно позовних вимог ДП "Київський державний завод "Буревісник" про визнання нечинним рішення 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21.02.2002 р. про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, землекористувачем якої є завод "Буревісник, то слід зазначити, що на час звернення заводу до суду з цим позовом рішення Синевирської сільської ради від 21.02.2002р. вже було скасовано рішенням Синевирської сільської ради від 09 червня 2005 року №2. Тобто, в цій частині відсутній предмет спору, що є підставою для відмови заводу в позові в цій частині і з цих підстав.

Судами попередніх інстанції при вирішенні спору обставини справи встановлено, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зазначена обставина відповідно до ст..229 КАС України (2747-15) є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ДП "Київський державний завод "Буревісник", то про відмову СПД ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" задовольнити частково.

Скасувати постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року, та ухвалити нове рішення.

Позов Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" задовольнити частково. В задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення 21-ї сесії 22-ого скликання Синевирської сільської ради від 21 лютого 2002 року - відмовити. Рішення виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 20 січня 2005 року №2 - визнати нечинним.