Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Марганецького Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року, -

У січні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Марганецького Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії та провести виплату різниці в пенсії за останні 12 місяців. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після виходу на пенсію він продовжував працювати, а тому звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу. Однак відповідач відмовив йому у здійснені перерахунку.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що позивачу 04 травня 1981 року призначено пенсію по інвалідності, а з 10 жовтня 2001 року за заявою позивача призначено пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 закону України "Про прокуратуру" в розмірі 81% заробітної плати. В травні-липні 2006 року йому зменшили пенсію на 4 відсотки та утримали за ці місяці 179,61 грн. В грудні 2006 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у зв"язку із врахуванням трудового стажу, оскільки, після виходу на пенсію позивач продовжував працювати на посаді юрисконсульта (а.с.7-8).

Судом встановлено, що згідно наданої відповідачем довідки, в травні і червні 2006 року пенсія у позивача становила 548,1 грн., в липні позивачеві нарахували доплату в сумі 1068,71 грн. за ці місяці, пенсія в липні становила 1616,81 грн. В лютому 2007 року позивач одержав доплату до пенсії 426,61 грн. На час розгляду справи в суді пенсія позивача складає 81% заробітку у розмірі 2043,42 грн.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 50 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників та у зв'язку з обранням їх на виборні посади органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд вірно зазначив, що Закон України "Про прокуратуру" (1789-12) не передбачає перерахунку пенсії за вислугу років в залежності від страхового стажу після звільнення з прокуратури.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що перерахунок пенсії позивачу з наведених вище підстав не може бути проведено, оскільки пенсія йому за цим законом не призначалася, на такий вид пенсія позивач не просив його перевести.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.