Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши розгляд справи у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про визнання дій посадової особи незаконними за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2007 року,

У квітні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна Донецької області про оскарження незаконних дій посадової особи, в якій він зазначає, що 15 лютого 2007 року він письмово звернувся в Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна з проханням ознайомити його з інформацією, яка мається в матеріалах його пенсійної справи. Це прохання було викликано тим, що посадові особи Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка при наданні вибіркової інформації йому та різним установам постійно надавали суперечливі данні. На його письмове звернення із Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна за підписом заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна Гаврик О.М. було надано відповідь за № 01-17/1359-03 від 06 березня 2007 року, в якому було вказано, що він не має права на ознайомлення з матеріалами його пенсійної справи, при цьому було посилання на законодавство України. Вважає, до відповідь заступника начальника Управління пенсійного фонду України в м. Костянтинівна, начальника відділу пенсійного забезпечення Гаврик О.М. порушує законодавство України. Стаття 32 Конституції України передбачає, що він має право знайомитись в установах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах та установах з інформацією, яка стосується його особисто, та яка не є державною чи іншою, захищеною Законом, інформацією. Відповідно зі ст. 22 Закону України "Про загольнообов'язкове державне пенсійне страхування", інформація в загальнодержавного пенсійного страхування використовується з дотриманням вимог. Передбачених законом про інформацію. Стаття 9 Закону України "Про інформацію"передбачає, що він як громадянин України має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання відомостей, необхідних йому для реалізації його прав, свобод та законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Йому, як кожному громадянину. Забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто. Відповідно до норм Конституції України (254к/96-ВР) та вищезазначених законів, він має право ознайомитися особисто з інформацією –документами, зібраними відносно нього Управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна Донецької області. У зв"язку з тим, що він не може ознайомитися з інформацією, що міститься у відповідача, йому завдана моральна шкода. Просив визнати дії заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна, начальника відділу пенсійного забезпечення Гаврик О.М. незаконними, зобов"язати відповідача надати йому для ознайомлення його пенсійну справу та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу повернути до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, справа –направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не подав належної заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 24 травня 2007 року, а одразу було подано апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 19 червня 2007 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції (а.с. 36).

Оскільки відповідач звернувся після закінчення строків апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, тому керуючись вимогами ч.5 ст. 186 КАС України залишив апеляційну скаргу без розгляду.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску процесуального строку відповідачем при подачі заяви та апеляційної скарги.

Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 24 травня 2007 року, порядок та строки оскарження судом було роз’яснено. Відповідач звернувся до суду першої інстанції із письмовою заявою 30 травня 2007 року (а.с. 32) про надання копії постанови суду першої інстанції від 24 травня 2007 року для апеляційного оскарження і відповідно до вимог ч. 4 ст. 186 КАС України 19 червня 2007 року подав апеляційну скаргу, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції суду.

Оскільки, не існує встановленої законодавством України форми заяви про апеляційне оскарження, тому відповідачем не було пропущено строк подання заяви та апеляційної скарги, оскільки заява та апеляційна скарга подані із дотриманням вимог законодавства, у зв’язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції від 16 липня 2007 року підлягає скасуванню з направлення справи до суду апеляційної інстанції.

За правилами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2007 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.