Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровськом районі м. Дніпропетровська на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006

у справі №А36/343

за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровськом районі м. Дніпропетровська

до ТОВ "Пріоритет"

про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 у справі № А36/343 в задоволенні адміністративного позову державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи ТОВ "Пріоритет" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 частково скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 та викладено резолютивну частину такій редакції: "Припинити юридичну особу – товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет". В задоволенні позову про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Пріоритет" від 31.12.2003, визнання недійсними змін до установчого договору ТОВ "Пріоритет" від 31.12.2003, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого ТОВ "Пріоритет" 04.03.2004 - відмовити".

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В своїй скарзі просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів щодо відмови в задоволенні адміністративного позову ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Пріоритет", визнання недійсними змін до установчого договору ТОВ "Пріоритет'", визнання недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, виданого ТОВ "Пріоритет", з огляду на таке.

Як вірно зазначено судами, визнання недійсними установчих документів не передбачено чинним законодавством України, оскільки Закон України "Про підприємництво" (698-12) та Закон України "Про підприємства в Україні" (698-12) втратили чинність, а зі ст. 58 Господарського кодексу вилучено п. 15, на який посилається позивач.

До 01.07.2004 порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності регулювався Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998 (740-98-п) .

Згідно ст. 33 вказаного Положення можливість скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності як однією з підстав передбачено рішення суду у разі визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України №1821 від 26.11.2003 (1821-2003-п) у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) вищевказане Положення визнано таким, що втратило чинність.

Разом з тим, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) , який набрав чинності з 1 липня 2004 року, в ч.2 ст. 38 передбачив припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, а саме (як одна з підстав): визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Вказана підстава узгоджується з положеннями ст. 6 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що саме вирішення питання щодо правомірності запису про проведення державної реєстрації згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) є визначальним для припинення юридичної особи, а самі по собі установчі документи без державної реєстрації не мають юридичного значення та не тягнуть ніяких юридичних наслідків щодо створення та припинення юридичної особи.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновками судів, що заявлений ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська позов про визнання недійсними змін до установчого договору ТОВ "Пріоритет", визнання недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, виданого ТОВ "Пріоритет", не відповідає встановленим законом способам захисту порушених прав.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди правильно відмовили в задоволенні позову в цій частині.

Відносно вимог про припинення юридичної особи, то слід звернути увагу на те, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (755-15) , який набрав чинності з І липня 2004 року, ч.2 ст. 38 передбачено припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, а саме (як одна з підстав): неподання податкової звітності протягом року.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.38) ТОВ ''Пріоритет" з 20.06.2005 року, тобто більше року не подає податкову звітність, що, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, є належною підставою для припинення юридичної особи.

З огляду на зазначене, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровськом районі м. Дніпропетровська на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 у справі №А36/343 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровськом районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 у справі №А36/343 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.