Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 31.03.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Ізмаїльської ОДПІ Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008

у справі №22а-3068/08

за позовом Приватного підприємства "Агроінком"

до 1.Ізмаїльської ОДПІ Одеської області

2. ГУ державного казначейства України в Одеській області

про про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання надати висновок, -

Приватне підприємство "Агроінком" звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі -Ізмаїльської ОДПІ), Головного управління державного казначейства України (далі - ГУДКУ) в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання надати висновок.

В ході розгляду справи, позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просив: визнати протиправними дії Ізмаїльської ОДПІ відносно проведення позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Агроінком" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на розрахунковий рахунок за травень 2007 року, скасувати податкове повідомлення - рішення №0001782304/0 від 17 серпня 2007 року, яким ПП "Агроінком" зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 347 815 грн. та зобов'язати Ізмаїльську ОДПІ надати до ГУДКУ в Одеській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за травень 2007 року у розмірі 347 815 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2007, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 у справі №22а-3068/08, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, Ізмаїльська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення судів першої та другої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 13 серпня 2007 року на підставі направлення №738 та відповідно до наказу №329 виданих Ізмаїльською ОДПІ від 10 серпня 2007 року, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб ОСОБА_1 та старшим державним податковим ревізором-інспектором інформаційно-аналітичного сектору управління аудиту юридичних осіб ОСОБА_2 на підставі п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП "Агроінком" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року на розрахунковий рахунок.

В ході перевірки встановлено. що на виконання умов договору купівлі-продажу №184 від 16 лютого 2007 року, ПП "Агроінком" отримав від кооперативного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Vival Соореrаtivі Rauscedо" виноградні саджанці.

20 червня 2007 року позивачем подані до Ізмаїльської ОДПІ: декларація з ПДВ за травень 2007 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування (347815 грн.) за травень 2007 року, заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

17 серпня 2007 року за результатами зазначеної перевірки складено акт №01212304/33408130, на підставі якого у той же день Ізмаїльською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001782304/0 про зменшення позивачу суми, бюджетного відшкодування з ПДВ на сумі 347815грн., у зв'язку з порушенням останнім п.7.7 ст.7 (в т.ч. п.п.7.7.4), п.11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди мотивували тим, що позапланова перевірка позивача здійснювалася з порушенням норм чинного законодавства України, а також з того, що позивачу неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування, відповідно вимоги приватного підприємства "Агроінком" є обґрунтованими.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Агроінком" є сільгоспвиробником в розумінні п.11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" і має право на застосування спеціального режиму оподаткування, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року "Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" (271-99-п) (далі - Порядок).

В таких випадках відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" і вказаного Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ №166 від 30.05.1997 року (z0250-97) , суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні сільгосптоваровиробника для цільового використання, а від'ємне значення таких сум не підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому до скороченої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів. Тобто, формування податкового кредиту за операцією з придбання виноградних саджанців здійснюється з врахуванням тієї діяльності, в якій вони будуть використані, і відображається у спеціальній (скороченій) декларації, оскільки саджанці використовуватимуться в майбутньому для виробництва продукції.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що позивач за рішеннями судів у даній справі одночасно отримав право і на бюджетне відшкодування, і на використання на власні виробничі потреби несплачених до бюджету податкових зобов'язань, оскільки судами не перевірено заперечень Ізмаїльської ОДПІ відносно того, що куплена виноградна лоза висаджена ПП "Агроінком", про що є документи.

Сумнівними є висновки судів обох інстанцій про незаконність здійснення виїзних позапланових документальних перевірок без попереднього рішення суду про можливість проведення таких перевірок, оскільки дозвіл на позапланову перевірку може надавати і відповідний керівник податкової інспекції.

Відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", висновок до органу Держказначейства надається податковим органом лише після закінчення перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування

Тобто, проведення перевірки є не лише правом, але й обов'язком податкового органу, без цього неможливо надати висновок і здійснити відшкодування з бюджету. Така перевірка здійснюється за заявою самого платника, який бажаючи отримати бюджетне відшкодування, подає до податкової інспекції заяву про бюджетне відшкодування. Саме на підставі цієї заяви і здійснюється перевірка правильності зробленого позивачем розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що навіть визнання проведення перевірки незаконною не дає підстав для визнання права на отримання бюджетного відшкодування, якщо для цього немає законних підстав.

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі, в зв'язку з чим постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2007 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 у справі №22а-3068/08 підлягають скасуванню, а справа №22а-3068/08, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Ізмаїльської ОДПІ Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008р. у справі №22а-3068/08 скасувати.

Справу №22а-3068/08 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.