Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міського госпрозрахункового комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2007 року

та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007 року

у справі № А37/41-07 господарського суду Дніпропетровської

за позовом Міського госпрозрахункового комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро"

до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції

про зобов’язання вчинити певні дії, -

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2007 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог Міського госпрозрахункового комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро" про зобов’язання Західно-Донбаської ОДПІ видати свідоцтво про право сплати єдиного податку в 2007 році.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Міське госпрозрахункове комунальне підприємство "Земельно-кадастрове бюро" оскаржило їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Відповідач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач 04.12.2007 року звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку в 2007 році.

Листом від 14.12.2006 року Західно-Донбаська ОДПІ відмовила позивачу у видачі вказаного свідоцтва з посиланням на те, що дія Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) (далі в тексті - Указ № 727/98) не поширюється на державні та комунальні підприємства, засновники (органи державної влади та місцевого самоврядування) яких не є суб’єктами малого підприємництва та їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків.

Відповідно до статті 1 Указу № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Згідно абзацу 4 статті 7 Указу № 727/98 дія цього Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Відповідно до статей 63, 78 ГК України комунальне підприємство - це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється компетентним органом місцевого самоврядування, який є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Як встановлено судами, Міське госпрозрахункове комунальне підприємство "Земельно-кадастрове бюро" створено на підставі Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про підприємства в Україні" (698-12) і засноване на комунальній власності міста і підпорядковане органам місцевого самоврядування. Майно земельно-кадастрового бюро складається з основних фондів і оборотних активів, а також інших цінностей. Земельно-кадастрове бюро є розпорядником майна, що належить йому на правах оперативного управління, включаючи майно, що передано бюро власником. Павлоградська міська рада та міський голова уповноважені приймати рішення по будь-яким питанням діяльності земельно-кадастрового бюро. Тобто позивач є комунальним підприємством, заснованим на комунальній формі власності.

Незалежно від організаційно-правової форми та наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) державних та комунальних підприємств є відповідно держава чи територіальна громада в особі уповноважених органів, тобто, їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків.

Враховуючи поняття суб’єкта малого підприємництва, що визначено в статті 1 Указу № 727/98, уповноважені органи, які діють від імені держави чи територіальних громад, не є суб’єктами малого підприємництва.

Відповідно до частини 1 статті 8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Отже, оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб’єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, то дія Указу № 727/98 на зазначені підприємства не поширюється відповідно до вимог абзацу 4 статті 7 даного Указу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що дія Указу № 727/98 на позивача не поширюється, а тому він не має права обирати спрощену систему оподаткування, а відтак відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Міського госпрозрахункового комунального підприємства "Земельно-кадастрове бюро" відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2007 року та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.