Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М. Є., Гончар Л. Я., Харченка В. В., Черпіцької Л. Т., Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби до виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання рішення неправомірним., -

встанови л а:

Постановою господарського суду Чернівецької області від 01 лютого 2007 року позов Чернівецького обласного центру гідрометеорології до виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання нечинним рішення № 257 від 24.05.2006 року виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині донарахування страхових внесків 387,15 грн. та штрафу за неповну сплату страхових внесків в розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати 11387,62 грн. задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка Чернівецького обласного центру гідрометеорології щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання коштів за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 рік. За наслідками перевірки складено акт б/н від 17.05.2006 року ( де зазначено що за результатами перевірки донараховано страхових внесків за 2005 рік – 235,54 грн., за 2006 рік – 94,68 грн. на фонд оплати праці в сумі – 11 387 62 грн.; не проведено утримання страхових внесків в 2005 році - 40,60 грн., із фонду оплати праці – 8122,70 грн., в 2006 році - 16,33 грн. із фонду оплати праці в сумі 3264,92 грн. неправомірні витрати склали – 846,88 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року (надалі Закон № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року (2240-14) ) страхувальники зобов’язані нараховувати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення 24.05.2006 року відповідача в частині донарахування страхових внесків – 387,15 грн. та штрафу за неповну сплату страхових внесків в розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати – 11387,62 грн., є правомірним та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею 220-і Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, –

Касаційну скаргу Чернівецького обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби відхилити, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: