ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2009 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого - судді Бутенка В.І.,
суддів: Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Горбатюка С.А.,
Штульмана І.В.,
при секретарі Мацюк Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2до заступника голови Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко Алли Анатоліївни про зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
У березні 2007 року ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати заступника голови Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко А.А. надати йому завірені копії аркушів цивільної справи № 2-866/07, мотивуючи це тим, що він звертався до відповідача із заявами про видачу завірених копій аркушів вказаної справи, проте цього зроблено не було.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року, у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України, а процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України, з чим погодився і суд апеляційної інстанції. Як було зазначено судом, пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий.
При цьому суди посилались на положення ст.ст. 126 та 129 Конституції України, відповідно до яких судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Підсумовуючи наведене, судами було зроблено висновок, що ОСОБА_1. оскаржує процесуальні дії суду, пов'язані із рухом конкретної цивільної справи.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що судами першої і апеляційної інстанцій неповно встановлено всі фактичні обставини спору і неправильно прокоментовано та застосовано у даному конкретному випадку норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 17 згаданого Кодексу передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Слід зазначити, що рішення, дії чи бездіяльність посадових та службових осіб суду, які шляхом неналежної організації руху справи поза межами судового засідання створюють перешкоди щодо реалізації процесуальних прав особам, які беруть участь у справі, можуть бути оскаржені до суду. На час вчинення судом даної процесуальної дії таке оскарження відбувалось в порядку адміністративного судочинства.
Із позову ОСОБА_1. вбачається, що ним оскаржуються позапроцесуальні дії суду, які полягали у ненаданні завірених копій аркушів певної справи, а тому у суду не було безспірних підстав для відмови у прийнятті такої скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами під час розгляду справи були допущені порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення ними незаконних рішень.
За таких обставин, згідно вимог ст. 227 КАС України, оскаржені ухвали місцевого та апеляційного судів підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, суду першої інстанції слід врахувати те, що згідно із ч.2 ст. 18 КАС України адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки, підсудні окружним адміністративним судам.
За таких обставин суду також слід у відповідності до вимог п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, ст. 22 цього ж Кодексу, вирішити питання про можливість передачі даної справи до відповідного окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 227, 230 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і :