Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року по справі № 14/376-06-11026А за позовом ДПІ у Київському районі м. Одеси до ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" про визнання недійсним договору та стягнення суми.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року, в задоволені позовних вимог ДПІ у Київському районі м. Одеси до ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" про визнання недійсним договору підряду № 4/07 від 03.07.2002р. та стягнення 83628грн. – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 21.03.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2008 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 03.07.2002р. між ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" було укладено договір підряду № 4/07 про виконання загальнобудівельних робіт по спорудженню свайного поля на будівництві житлового будинку по вул. Педагогічна, 27. Загальна вартість робіт за вказаним договором склала 83628 грн.

На виконання умов договору ПП "Альвона" були виписані податкові накладні № 6/07 від 10.07.2002р. на суму 24600 грн., № 12/07 від 19.07.2002р. на суму 55008 грн. та № 21/07 від 29.07.2002р. на суму 52020 грн.

Роботи були прийняті згідно акту № 2 прийому виконаних робіт за липень 2002р. на загальну суму 83628 грн.

ТОВ "Кровтекс" було внесено плату за виконані роботи згідно договору на рахунок 26007224341 ПП "Альвона" в АКБ "МТБ" МФО 328168 платежі від: 10.07.2002р. № 188 – 24600 грн., 19.07.2002р. №205 на суму 55008 грн., 29.07.2002р. № 213 – 52020 грн., що підтверджується випискою банку.

Зазначене підтверджує виконання договору 03.07.2002р. № 4/07 в повному обсязі.

В обґрунтування позову позивачем зроблені посилання на протиправність умислу у ПП "Альвона".

Доказом спрямованості умислу ПП "Альвона" по зазначеній угоді за твердженням позивача є рішення місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2005р. по справі № 202536/2005 за позовом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до Іовса М.О. та ПП "Альвона" про визнання засновницьких документів підприємства і свідоцтва платника ПДВ недійсним позовні вимоги задоволено, визнано недійсними засновницькі документи ПП "Альвона" з 21.05.2002р. та свідоцтво № 22687116 про реєстрацію платника ПДВ ПП "Альвона" з 14.06.2002р.

Наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням судів першої інстанції про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб’єкта.

Наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними з точки зору закону мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі і держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

За таких обставин, суди прийшли до правильного висновку, що позивачем по справі не надано належних доказів підтверджуючих наявність мети у сторін на укладення угоди, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стверджуючи про те, що спірна угода була укладена з метою несплати податків, тобто з метою, завідома суперечною інтересам держави та суспільства, позивач мав довести факти несплати відповідачами податкового зобов’язання за результатами виконання спірної угоди у відповідному періоді.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Кровтекс" податку на додану вартість в ціні товару.

Застосування санкцій, встановлених за укладення угод, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України з 01.01.2004 року може відбуватися щодо правовідносин, які виникли після зазначеної дати.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для застосування при вирішенні даного спору публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на момент укладення спірної угоди, але відсутні в Цивільному кодексі України (435-15) , чинному на момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що як на підставу позову, поданого до суду 10.10.2006 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси послалась на статтю 49 ЦК УРСР.

01 січня 2004 року згідно з пунктами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) набрав чинності цей Кодекс і втратив чинність ЦК УРСР (1540-06) . ЦК УРСР (1540-06) , стаття 49 якого встановлювала, зокрема, конфіскаційні санкції за укладення угод з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, втратив чинність із 01.01.2004 року, ЦК України (435-15) таких санкцій не передбачає.

За змістом частини 2 статті 5 ЦК України він має зворотну дію в часі у випадках, коли пом’якшує або скасовує відповідальність особи.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним договору підряду № 4/07 від 03.07.2002р. укладеного між ПП "Альвона" та ТОВ "Кровтекс" та стягнення 83628грн.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, ст. 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.