ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
26 березня 2009 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого – судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В.
при секретарі – Капустинському М.В.,
за участю представника: ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" – Серпокрилова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 10 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2007 року у справі №20-7/109-172-4/261 за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулося в суд з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило скасувати рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2005 р. №27/02-05 у справі №27/05-05 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
__________________________________________________________________
Справа № К-23076/07 Доповідач: Леонтович К.Г.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 10 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2007 року, закрито провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" оскаржується рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2005 р. №27/02-05 у справі №27/05-05 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Закриваючи провадження у справі суди попередніх інстанцій посилаються на ту обставину, що ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено право оскарження рішень Антимонопольного комітету України до господарського суду, а тому у відповідності до ст.ст. 2, 4, 17, 50 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
З даною позицією судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) АМКУ є державним органом зі спеціальним статусом, мета діяльності якого полягає в забезпеченні державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, що відповідає ознакам суб’єкта владних повноважень, наведеним у пункті 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції. Закон України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14)
містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні, що стосуються визначення порядку захисту в суді суб'єктом господарювання прав, порушених органами АМКУ. З останнього питання спеціальними є норми процесуального законодавства, зокрема КАС (2747-15)
, який уведено в дію з 1 вересня 2005 року, та Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі, зокрема, справи за заявами органів АМКУ з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Статтею 60 Законом України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Проте цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності КАС не може визначати підсудність справ із публічно-правових спорів за участю органів АМКУ.
З огляду на викладене юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами АМКУ як суб’єктами владних повноважень щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності.
Оскільки у справі, що розглядається, позов пред’явлений у публічно-правовому спорі, є підстави для її вирішення у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відкритті касаційного провадження з підстави непідвідомчості цього спору адміністративним судам винесені з порушенням Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Згідно ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 10 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2007 року – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.