Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Руденко Н.В.

касаційну скаргу приватної фірми "Табу-2000"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007

у справі № 2а-387/07 господарського суду Хмельницької області

за позовом приватної фірми "Табу-2000"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Постановою господарського суду Хмельницької області від 14.02.2006 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 29.12.2003 № 0001872601/0/6604, від 26.01.2004 № 0001872601/1/401 про визначення приватній фірмі "Табу 2000" податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 48419,00 грн., в тому числі основний платіж 32171,00 грн. та штрафні ( фінансові ) санкції 16248,00 грн.; від 29.12.2003 № 0001882601/0/6605, від 26.01.2004 № 0001882601/1/402 про визначення цьому підприємству податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 41353,50 грн., в тому числі основний платіж 25429,00 грн. та штрафні ( фінансові ) санкції 15924,50 грн.

Постанова вмотивована висновком суду про відсутність у позивача доходу в ІІІ кварталі 2000 року внаслідок придбання із знижкою від номінальної вартості переказних векселів, емітованих Хмельницьким міським управлінням Пенсійного фонду України, та переданих в розрахунок за придбані товари (роботи) постачальникам ТОВ "Хмельницькінвест" та МП "Горизонт", а також висновком про підтвердження господарських операцій позивача в ІУ кварталі 2002 року, І півріччі 2003 року з благодійним фондом підтримки та захисту офіцерів "Афганець", ПП "Едельвейс Люкс", приватним багатопрофільним підприємством "Інвестзбут" первинними документами обліку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено з підстав заниження позивачем валового доходу за ІІІ квартал 2000 року на 30271,00 грн., що складає дисконт від операцій з векселями Хмельницького управління Пенсійного фонду України, а також завищення валових витрат в ІУ кварталі 2002 року на 32305,00 грн. та в І півріччі 2003 року на 45500,00 грн. внаслідок включення до валових витрат витрат на придбання товарів та послуг у благодійного фонду підтримки та захисту офіцерів "Афганець", ПП "Едельвейс Люкс", ПБП "Інвестзбут", які не були підтверджені первинними документами обліку на час перевірки контролюючим органом.

В касаційні скарзі ПП "Табу 2000" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом ст. 190, пункту 4 частини 2 ст. 191, частини 2 ст. 195, частини 2 ст. 196, пункту 3 ст. 202 КАС України.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ у м. Хмельницькому просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу ІУ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Правила щодо оцінки доказів в судовому процесі встановлені статтею 86 цього Кодексу, згідно з частиною першої якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Як передбачено частиною 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувались у суду першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхиленням їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувались судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Мотиви неврахування окремих доказів судом апеляційної інстанції повинні бути викладені в мотивувальній частині постанови, прийнятої за результатами апеляційного перегляду справи ( пункт 3 ст. 207 КАС України ).

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 не відповідає вимогам наведених норм процесуального права, оскільки її мотивувальна частина фактично є дослівним переказом апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому, не містить оцінки доказів, дослідженим судом першої інстанції, зокрема поясненням представника позивача щодо здійснення господарських операцій з благодійним фондом підтримки та захисту офіцерів "Афганець", ПП "Едельвейс Люкс", ПБП " Інвестзбут" та наявності первинних документів обліку, складених на підтвердження цих операцій, на момент перевірки контролюючим органом.

Оскільки спір виник, в тому числі з приводу правильності відтворення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість фінансових результатів господарських операцій із зазначеними суб’єктами господарювання, до предмету доказування входять обставини щодо здійснення цих господарських операцій.

Вимога частин 4 і 5 ст. 11 КАС України щодо дотримання адміністративним судом принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі з виявленням та витребуванням у разі необхідності доказів з власної ініціативи, яка є обов’язковою і при здійсненні апеляційного перегляду справи, спонукала суд апеляційної інстанції в разі сумніву в достовірності наданих позивачем доказів на підтвердження факту здійснення таких господарських операцій витребувати додаткові докази, зокрема дані зустрічних перевірок благодійного фонду підтримки та захисту офіцерів "Афганець", ПП "Едельвейс Люкс", ПБП "Інвестзбут". До того ж, як свідчать матеріали справи, ДПІ у м. Хмельницькому були направлені відповідні запити до податкових інспекцій за місцем податкового обліку цих суб’єктів господарювання. Так, до справи приєднана копія постанови господарського суду Чернігівської області від 18.02 2003 у справі № 5/60-Б про визнання банкрутом приватного багатопрофільного підприємства "Інвестзбут", згідно якої це підприємство за юридичною адресою не знаходиться, автотранспортних засобів, об’єктів нерухомого майна, зареєстрованих на праві власності, не має ( т.2, а. с. 58 ). Серед послуг, які позивач придбав у цього підприємства згідно наданих ним суду первинних документів обліку та вартість яких віднесена на валові витрати, є і транспорті послуги ( т. 1. а. с. 129-138 ).

Надані позивачем в судовому процесі копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, виданих від імені ПБП "Інвестзбут" та благодійним фондом підтримки та захисту офіцерів "Афганець", не містять підпису касира ( т. 1, а. с. 70, 120-124 ).

Як свідчить акт перевірки від 26.12.2003 № 3258/26/109-30693074, податкові зобов’язання позивачу з податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень від 29.12.2003 № 0001882601/0/6605 та від 26.01.2004 № 0001882601/1/402 визначені в тому числі і у зв’язку з виключенням контролюючим органом з податкового кредиту за березень, липень 2002 року сум податку за податковими накладними, виданими ПП "Гарант Сервіс" ( т. 1, а. с. 12, 16 ). Обставини ж щодо здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Гарант Сервіс" ні судом першої, ані судом апеляційної інстанцій встановлені не були; оцінка наданих позивачем податкових накладних дана не була.

Хоча податкові накладні і є обов’язковим розрахунковим та звітним документом в податковому обліку з податку на додану вартість, вони в силу частини 2 ст. 86 КАС України не мають переваги над іншими доказами, наданими в судовому процесі контролюючим органом або витребуваними судом з власної ініціативи на підтвердження відсутності факту поставки товарів ( послуг ).

Таким чином, судами попередніх інстанцій не були дотримані вимоги норм процесуального права щодо всебічного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи, оцінки доказів. У зв’язку з чим ухвалені у справі судові рішення не відповідають статті 159 КАС України, а тому підлягають скасуванню з направленням справи відповідно до частин 2 та 4 ст. 227 цього Кодексу на новий розгляд до суду першої інстанції. Це обумовлено, зокрема і тим, що судом не встановлено розмір податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом в розрізі кожного з порушень, з яким пов’язано таке визначення, що виключає можливість направлення справи на новий розгляд в частині позовних вимог.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід встановити фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій, фінансові результати яких за висновком ДПІ у м. Хмельницькому були неправильно або безпідставно відтворені в податковому обліку, давши правильну оцінку наявним у справі доказам, а в разі необхідності витребувати додаткові докази. В тому числі і з власної ініціативи. Даючи юридичну оцінку встановленим у справі обставинам щодо операцій позивача з векселями Хмельницького міського управління Пенсійного фонду України суду слід мати на увазі, що операції з цінними паперами та деривативами відповідно до статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з точки зору оподаткування є операціями особливого виду і що правила оподаткування цих операцій встановлені пунктом 7.6 цієї статті.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу приватної фірми "Табу-2000" задовольнити частково, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 та постанову господарського суду Хмельницької області від 14.02.2009, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.