Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді – Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів – Проценко О. А., Кожана М. П.,

при секретарі – Дегтярьові Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 року

у справі № А1/1-08 (категорія статобліку – 6.13)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

про включення до заліку витрат у сумі 1021,16 грн., -

У листопаді 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ (далі – УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська) звернулось із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просило зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську (далі – ВВДФСС від нещасних випадків) прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених позивачем по виплаті та доставці пенсій гр. ОСОБА_1. в період з квітня по жовтень 2007р. у сумі 1 021,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення ст. ст. 2, 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 10, 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92р. та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 №5-4/4 (z0376-03) не приймає до заліку та не включає в відповідні акти щомісячних звірок на відшкодування суми пенсій, виплачених позивачем пенсіонерці ОСОБА_1.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.08р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції зазначив, що відмова відповідача включати до заліку витрат за особовими справами потерпілих, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, суми виплаченої пенсії гр. ОСОБА_1. не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, отже є неправомірною.

До того ж правомірність призначення пенсії по інвалідності зазначеній громадянці встановлювалась органом ПФ України при призначенні пенсії.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Умовою виникнення відповідальності Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві за здійснення страхових виплат, в тому числі і виплату пенсії, є настання страхової події, яка пов'язана з виконанням трудових обов'язків згідно з договорами, що укладаються зазначеними юридичними та фізичними особами. Саме це є умовою виплати пенсії по інвалідності за рахунок коштів Фонду Відповідача, що передбачено статтями 21 та 28 Закону України № 1105.

Зі змісту статті 7 зазначеного закону вбачається, що обов'язок Фонду по сплаті страхових виплат потерпілим виникає в силу належного підтвердження права потерпілих на такі страхові виплати.

Отже, за відсутності у Фонду Відповідача особової справи, зазначеного в позові пенсіонера, Відповідач не має правових підстав для включення до взаємозаліку та здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності наслідок нещасного випадку на виробництві.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності регулюються Угодою країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення (підписана 13.03.1992 р.).

Відповідно до ст. 3 вказаної Угоди призначення та виплата пенсій громадянам інших держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення ті членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає це забезпечення.

Але суд, посилаючись на положення цієї угоди, не врахував те, що проведення взаєморозрахунків між Фондами, а тим більше відшкодування Фондом Пенсійному Фонду не передбачено.

Позивач заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення органу зв’язку, яке міститься у матеріалах справи (а. с. 81).

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Заслухавши представника відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду – без змін, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, при виконанні трудових обов'язків під час роботи на території колишнього СРСР (Молдавської РСР) з громадянкою ОСОБА_1. стався нещасний випадок, внаслідок якого остання отримала виробничу травму та була визнана інвалідом, що підтверджується актом від 30.08.1982р. за формою Н-1.

Гр. ОСОБА_1. призначена і виплачувалась пенсія по інвалідності, розмір якої за період з 01.04.2007р. по 31.10.2007р. становить 1 021,16грн., що підтверджується розрахунком суми позову. Відповідно до ст. 10 Закону "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 81 Закону "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 23 Закону "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Обов’язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, в т. ч. шляхом виплати пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон №1105) покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону (1105-14) .

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Нормативним актом, який визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, є Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за №376/7697 (z0376-03) (далі Порядок).

Відповідно до п. 3. вказаного Порядку (z0376-03) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094 (1094-2001-п) .

Відповідно до п. 5 Порядку (z0376-03) витрати, що підлягають відшкодуванню, підлягають включенню до акту щомісячної звірки витрат, який складається органами Пенсійного фонду та органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях. Зазначений порядок є чинним, не суперечить діючому законодавству та встановлює механізм реалізації норм ч. 2 ст. 24 Закону №1105.

В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку (z0376-03) ). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку (z0376-03) ). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку (z0376-03) ).

Таким чином, у зазначеному Порядку (z0376-03) передбачено як функції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, так і функції їх органів на містах.

Як свідчить форма додатку №3 до п.5 Порядку (z0376-03) , ВВД ФСС НВВПЗ зобов’язано перевірити та прийняти до заліку список осіб, яким виплачено пенсії, витрати по виплаті яких підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Прийняття до заліку здійснюється шляхом включення сум витрат до акту звірки.

Невиконання зазначеного обов’язку дає право відповідному Управлінню ПФУ звернутися до суду з вимогами щодо зобов’язання органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вчинити певні дії.

Названий спосіб захисту порушеного права витікає із норм п.3 ст. 17, п.2 ст. 162 КАС України.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта щодо відсутності у Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань обов’язку з відшкодування Пенсійному Фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії гр. ОСОБА_1., викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з викладеного вище.

Посилання апелянта на ту обставину, що гр. ОСОБА_1. не має права на відшкодування шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, оскільки шкоду заподіяно під час існування СРСР, не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що суперечать нормам ч. 2 ст. 2 Закону № 1105.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 02.11.2009 р.