Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.,

суддів Горбатюка С.А., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання незаконною бездіяльності за касаційною скаргою заступника Прокурора Одеської області Меденцева А.М. на постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2007 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1 у Київському районному суді м. Одеси пред'явила позов до Прокуратури Одеської області про визнання незаконною бездіяльності.

В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що 22 червня 2006 року в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України (1001-05) ) на особистому прийомі чергового працівника прокуратури вона звернулася з заявою до старшого слідчого слідчого відділу Прокуратури Одеської області Запарченка В.С. про порушення кримінальної справи відносно співробітників ДСБЕЗ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за скоєння останніми провокації хабара.

Проте, у передбачені КПК України (1001-05) терміни суб'єктом оскарження не відредаговано на повідомлення про злочин та не прийнято рішення за її заявою.

Вважає, що внаслідок неправомірної бездіяльності Прокуратури Одеської області порушені її права на отримання відповіді на звернення.

З урахуванням змін позовних вимог, просила визнати неправомірним не прийняття прокуратурою Одеської області рішення за її заявою від 22 червня 2006 року.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Визнано незаконним несвоєчасне прийняття рішення прокуратурою Одеської області за заявою ОСОБА_1 від 22 червня 2006 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2007 року апеляційну скаргу прокуратури Одеської області залишено без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2006 року залишено без зміни.

Заступник прокурора Одеської області Меденцев А.М., не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скар­га заступника прокурора Одеської області задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та визнаючи незаконним несвоєчасне прийняття рішення прокуратурою Одеської області за заявою ОСОБА_1 від 22 червня 2006 року, а апеляційний суд погоджуючись з таким висновком суду, виходив з того, що після розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 червня 2006 року постанову про відмову в порушенні кримінальної справи винесено лише 07 липня 2006 року, що є порушенням вимог статті 97 КПК України.

Такий висновок є правильним, оскільки він ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 97 КПК України передбачено, що по заяві чи повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язані, якщо необхідно, перевірити заяву чи повідомлення про злочин, провести таку перевірку в строк не більш десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Судами у цій справі встановлено, що ОСОБА_1 звернулася на особистому прийомі до слідчого слідчого управління Прокуратури Одеської області з заявою про порушення кримінальної справи відносно окремих працівників міліції 22 червня 2006 року, яка у цей же день була зареєстрована в прокуратурі.

Проте, рішення за заявою ОСОБА_1 посадовою особою Прокуратури прийнято лише 07 липня 2006 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом десятиденного строку.

Не можна погодитися з позицією Прокуратури Одеської області про те, що десятиденний строк для прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 підлягає обчисленню не з моменту реєстрації заяви в прокуратурі, а з моменту реєстрації її в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини, оскільки це суперечить вимогам пунктів 2.4,, 2.11, 3.2 та 3.5 Інструкції про порядок розгляду і вирішенні звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року за № 9.

Доводи касаційної скарги правильність висновку судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Судові рішення законні і обґрунтовані.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М. залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання незаконною бездіяльності - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.