За позовом Відкритого акціонерного товари сват "Укрнафта" до Кабінету Міністрів України

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання незаконним підпункт 13 пункту 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме частину слів: "а також: підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків" під час дії постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державці кошти" (921-2008-п)

Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Винокуров К.С.

Головань О.В.

Секретар судового засідання : Гончаров В.В.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування Постанови № 921 (921-2008-п) від 17.10.2008 р. "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в частині слів: "а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належить державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків" підпункту 21 пункту 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

06.09.2010 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням того просить суд визнати незаконним підпункт 13 пункту 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме частину слів: "а також: підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків" під час дії постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державці кошти" (921-2008-п) та відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова обмежує право суб’єктів господарювання приватної форми власності, до яких належить і ВАТ "Укрнафта", вільно розпоряджатися власними коштами, не відповідає статтям 319, 320, 321 Цивільного кодексу України, статтям 5, 6 ч. 4 ст. 12, ст. 134 Господарського кодексу України, статтям 19, 41 Конституції України, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти позову, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Третя особа позовні вимоги залишила на розсуд суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Пред`явлені позовні вимоги про визнання незаконною та скасування Постанови № 921 (921-2008-п) від 17.10.2008 р. "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в частині слів: "а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків" підпункту 13 пункту 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

17.10.08 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 921 (921-2008-п) "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"(із наступними змінами і доповненнями).

Даним Положенням встановлюється особливий порядок і механізм здійснення закупівель товарів, робіт і послуг розпорядниками державних коштів, до яких, зокрема, віднесено і кошти підприємств, у статутному капіталі якого 50 та більше відсотків належать господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

З огляду на те, що одним з акціонерів ВАТ "Укрнафта" є НАК "Нафтогаз України", якому належить п’ятдесят відсотків плюс одна акція товариства (підтверджується сертифікатом акцій серії А № 1), а власником 100 % акцій в статутному фонді НАК "Нафтогаз України" є держава, що підтверджується п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (747-98-п) , ВАТ "Укрнафта" є суб’єктом правовідносин, на якого поширюється дія затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (921-2008-п) Положення.

Позивач вказує на те, що спірна постанова, зокрема, в частині оскарження є незаконною, такою, що протиправно, без належних на те підстав визначених законом, обмежує використання власних коштів підприємства, а отже, є такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки. Відповідач вказує, що на виконання п. 6 ст. 116 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України прийняв оскаржувану постанову, якою затвердив Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" є підприємством приватної форми власності, створеним на засадах угоди, шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку і не входить до складу підприємств державного сектору економіки.

З наданого до матеріалів копії листа вих. № 848/АТЕ-010 від 16.03.2009 ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" (реєстратор власників іменних цінних паперів) вбачається, що статутний капітал ВАТ "Укрнафта" становить 13 557 127,50 грн. та поділений на 54 228 510 шт. простих іменних акцій. Державна частка в Статутному капіталі емітента відсутня.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", товариство, зокрема, є власником: продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності.

Згідно п. 4.4. Статуту, ВАТ "Укрнафта" є власником, зокрема, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом.

Згідно із ст. 15 Закону України "Про господарські товариства", прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Статтею 134 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

ВАТ "Укрнафта" як суб’єкт господарювання має право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству та на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Стаття 319 Цивільного кодексу України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, певні умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності або його обмеження можуть бути встановлені лише законом.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, особа може бути обмежена у праві власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Господарського кодексу України, обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України (254к/96-ВР) та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Кабінет Міністрів України при винесенні оскаржуваної постанови в спірній частині вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки встановив порядок здійснення права власності на грошові кошти, що може визначатися виключно законами України.

Щодо акцентування Вищим адміністративним судом України уваги суду першої інстанції при направленні справи на новий судовий розгляд, на необхідності належним чином перевірити, чи порядок здійснення державних закупівель, передбачений спірною постановою обмежує здійснення підприємницької діяльності позивач, встановлює обмеження використання майна (коштів) позивачем і чи порушує його право власності. За результатом розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів спростування доводів позивача про порушення його прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме необхідно визнати незаконною та скасувати Постанову Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (921-2008-п) в частині слів: "а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків" підпункту 13 пункту 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним підпункт 13 пункту 2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме частину слів: "а також: підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків" під час дії постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державці кошти" (921-2008-п) .

Відшкодувати Відкритому акціонерному товариству "Укрнафта" за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.