Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Усенко Є.А.

при секретарі Остапенку Д.О.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 31.08.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2006

у справі № АС-13/320-06

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-89"

про зобов'язання вчинити певні дії, -

Постановою Господарського суду Харківської області від 31.08.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2006, в позові Державній податковій інспекції у Київському районі м.Харкова про зобов’язання ТОВ "Союз-89" надати в повному обсязі документи, які необхідні для проведення документальної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 по 31.12.2005, відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання, про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав. Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2005 відкрита процедура санації ТОВ ВКФ "Союз-89" та призначено керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Гур’янова С.Б.

У зв’язку з тим, що судом не був затверджений план санації, постановою суду від 12.03.2006 боржник - ТОВ ВКФ "Союз-89" був визнаний банкрутом. В постанові зазначено, що з дня її прийняття підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Крім того, суд зобов'язав ліквідатора відповідно до ч.3, 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст. 22- 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Інформація про визнання ТОВ виробничо-комерційна фірма "Союз-89" банкрутом була розміщена в газеті "Голос України" № 68 (3818) від 13.04.2006.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що оскільки на теперішній час, тобто після прийняття постанови про визнання підприємства банкрутом, всі його кредиторські зобов'язання, по яким кредитори не виявилися, вважаються погашеними, то у податкової інспекції відсутні підстави вимагати від підприємства документи, які б підтверджували його податкові зобов'язання за період з 01.04.2004 по 31.12.2005.

Судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій, правильно не задовольнили вимоги податкового органу про зобов’язання позивача надати документи, однак з обґрунтуванням такого рішення погодитися не можна.

У разі, якщо платник податків відмовляє податковому органу у передачі документів по наданому йому переліку, посадова особа податкового органу повинна скласти акт, що посвідчує факт такої відмови.

Наявні у податкового органу і інші важелі впливу на платника податку, зокрема, у вигляді накладення адміністративного штрафу за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби.

Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що податковим органом обрано невірний спосіб захисту порушених прав, у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Водночас помилковість мотивів відмови у позові не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення у цій частині.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 31.08.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.