Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" на постанову господарського суду м. Києва від 27 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2007 року у справі №25/88-А за позовом відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання недійсним рішення, -

У березні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Південтеплоенергомонтаж" звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, в якому просило визнати недійсним рішення відповідача №218 від 05.12.2005 р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".

Постановою господарського суду м. Києва від 27 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2007 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Справа № К-17418/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відкрите акціонерне товариство "Південтеплоенергомонтаж" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками відповідача було проведено перевірку додержання державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги в ЖЕКВ ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" за період листопад 2004 р. - жовтень 2005 р. про що складено акт перевірки від 02.12.2005 року.

Згідно висновку вказаного акту при нарахуванні вартості отриманих комунальних послуг та квартирної плати мешканцям гуртожитків за вказаний період позивачем були порушені вимоги розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245 (ra1245017-02) та від 24.09.2002 р. № 1787 (ra0073017-02) , в результаті чого мешканцям було надлишково нарахована сума в розмірі 64035,67 грн. за отримані комунальні послуги та плату за проживання у гуртожитку, а також плату за ліжко-місце.

На підставі вказаного акту перевірки та у відповідності до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238 (z1047-01) ) відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 218 від 05.12.2005 р. та вилучення у позивача в доход державного бюджету суму 64035,65 грн., а також стягнення 128071,34 грн. штрафу.

Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши положення ст.ст. 189, 191 та 192 ГК України, ст. 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення", ст. ст. 7 та 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875 - IV, а також Постанови КМУ від 2512.2002 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" дійшли обґрунтованого висновку про те, що законодавством України органам місцевого самоврядування надані повноваження на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та встановлення плати за проживання у гуртожитках громадян.

Вірним є також висновок, що оскільки розпорядженнями КМДА від 20.06.2002 р. № 1245 (ra1245017-02) затверджені тарифи на житлово-комунальні послуги для населення та від 24.09.2002 р. № 1787 (ra0073017-02) встановлено граничні розміри плати за проживання громадян в гуртожитках, не обладнаних ліфтами та на перших поверхах гуртожитків складає до 28 грн. за ліжко-місце в місяць, то громадяни, які проживають в окремих кімнатах гуртожитків, оплачують вартість комунальних послуг за тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією, а не в розмірах, встановлених позивачем в договорах оренди, які перевищують встановлені вказаними вище розпорядженнями.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення відповідача №218 від 05.12.2005 р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" – відхилити.

Постанову господарського суду м. Києва від 27 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.