Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Весельської Т. Ф.,

Сороки М. О.,

Мироненка О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України, прокурора Дніпропетровської області, прокурора міста Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Генерального прокурора України, прокурора Дніпропетровської області, прокурора міста Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі ухиляються від виконання вимог ст. 97 КПК України, в зв'язку з чим позивачі просили зобов'язати їх виконати вказані вимоги та за результатами перевірки вжити відповідних заходів.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 ставлять питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Генеральна прокуратура України та прокуратура м. Дніпропетровська надали заперечення на касаційну скаргу, в яких просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2006 адвокат ОСОБА_2 звернувся до Генерального прокурора України з заявою, додатком до якої була скарга Гембіцької І.А., про притягнення до кримінальної відповідальності старшого слідчого прокуратури м. Дніпропетровська Самарця А.І.

15.05.2006 за вих. №19-р Генеральна прокуратура, діючи відповідно до п. 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 53 (v0053900-05) від 30.09.2005, направила вказану заяву до прокуратури Дніпропетровської області для організації перевірки зазначених в ній обставин.

08.06 2006 прокуратура Дніпропетровської області направила вищезазначену заяву до прокуратури м. Дніпропетровська для проведення перевірки і прийняття відповідного рішення.

13.06.2006 прокуратурою м. Дніпропетровська була надана відповідь адвокату ОСОБА_2, що за викладеними у заяві фактами прокуратурою м. Дніпропетровська була проведена перевірка, і 12.09.2005 було винесене рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Підстав для скасування вказаного рішення немає.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачі діяли на підставі закону та у межах повноважень, тому відсутні підстави вважати, що ними порушені вимоги ст. 97 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 відхилити, а постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.