ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Бутенка В. І.,
Суддів: Лиски Т. О.,
Сороки М. О.,
Чумаченко Т. А.,
Штульмана І. В.,
При секретареві - Возній І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих сум щорічної разової грошової допомоги, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 31 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги інваліду війни до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" (3551-12) за 2007 рік у розмірі 2888,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що є інвалідом війни ІІ групи. На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України ""Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" він має право на разову щорічну допомогу, розмір якої складає 8 мінімальних пенсій за віком. Однак йому була сплачена щорічна разова допомога у 2007 році в сумі 360 грн.
На думку позивача, це призвело до порушення його прав, тому просив визнати протиправною відмову відповідача у виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2888,00 грн. та стягнути зазначену суму.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 31 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1. недоотриману суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920,48 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі на вказані судові рішення Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .
Такий висновок судів суперечить нормам матеріального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та довідкою МСЕК серії 2-18 АЖ № 238940.
Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що інвалідам війни ІІ групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас, відповідно статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 360 гривень.
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни. При цьому дія статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на час виникнення спірних правовідносин була зупинена пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, суди, задовольняючи позов, не врахували вище зазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. Тобто, суди застосували недіючу норму права.
Посилання судів на пункт 1 Рішення Конституційного Суду України №6 -рп/2007 (v0a6p710-07) від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку проведення цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.
Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (3551-12) .
З огляду на викладене рішення судів першої та другої інстанцій підлягають скасуванню.
Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, а суди першої та апеляційної інстанцій лише порушили норми матеріального права, тому колегія суддів приходить до висновку про прийняття нової постанови, якою слід відмовити в позові.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області задовольнити.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 31 березня 2008 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року скасувати та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: