К-16283/07 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу паперу, поліграфічних матеріалів і обладнання в асортименті - 18.03.2009 Прийняття

Постановою Господарського суду Харківської області від 08.02.2007 ДПІ у Київському районі м.Харкова відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними на підставі ст. 203 ЦК України, ст. 207 ГК України правочину та господарських зобов’язань ПП "Фатон" та ПП "Клас-А" які виникли на підставі податкових накладних на загальну суму 26326968,87 грн., та застосування наслідків визнання недійсними господарських зобов’язань, передбачених ст. 208 ГК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 рішення місцевого господарського суду змінено в частині розподілу судових витрат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Фатон" 15000 грн. судових витрат. В частині визнання договору недійсним постанову залишено без змін.

Судове рішення мотивовано недоведеністю умислу у відповідачів на укладення угод, спрямованих на ухилення від оподаткування.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі заперечень на касаційну скаргу не надали, представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Фатон" та ПП "Клас-А" укладено договір купівлі-продажу паперу, поліграфічних матеріалів і обладнання в асортименті №02/11 від 01.11.2005.

Виконання договору підтверджується витратними та податковими накладними на загальну суму 26326968,87 грн., у т.ч. ПДВ - 4387828,15 грн., оплата за придбаний товар проведена ПП "Фатон" в безготівковій формі на рахунок ПП "Клас-А" в банківській установі.

ПП "Клас-А" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.11.1994, як платник податків, зборів та обов’язкових платежів з 09.12.1994 перебувало на обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова, свідоцтво платника ПДВ №29569233 від 02.10.1997. У зв’язку із зміною місцезнаходження ПП "Клас-А" знято з обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова та взято на податковий облік у ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 16.03.2006, однак всупереч п.23.4 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість не перереєструвався як платник ПДВ у ДПІ у Дзержинському районі, за юридичною адресою не знаходиться, що надає йому можливість здійснювати неконтрольовану державою господарську діяльність.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій, зробили висновок, що спірна угода укладена та виконана у період перебування ПП "Клас-А" на обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова за наявності належної реєстрації платника ПДВ, та за відсутності доказів щодо його відсутності за юридичною адресою.

Однак такі висновки судів не узгоджуються з дослідженими ними доказами по справі, зокрема, видатковими та податковими накладними, які датовані після 16.03.2006 року, тобто після зняття ПП "Клас-А" з обліку у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова.

За повідомленням ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова провести зустрічну перевірку ПП "Клас-А" для підтвердження декларування ним податкових зобов’язань за спірною угодою неможливо, у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Згідно надісланої ПП "Клас-А" поштою податкової звітності слідує, що ним задекларовано валовий дохід за 2 квартал 2006 року у сумі 1323,5 тис.грн., у той час як згідно реєстру отриманих ПП "Фатон" податкових накладних за цей звітній період сума доходу (об’єм операцій) складає 7648,9 тис.грн. Відсутній і факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання, з огляду на те, що ПП "Клас-А" зобов’язання з ПДВ до бюджету не сплачувались.

Таким чином, судам необхідно було з’ясувати, чи не були спрямовані дії сторін при укладенні спірної угоди на протиправне одержання із державного бюджету ПДВ, при цьому звернути увагу, що безтоварність не є необхідною ознакою договору, вчиненого із метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, предметом судового розгляду був укладений між ПП "Фатон" та ПП "Клас-А" договір №02/11 від 01.11.2005 загальна сума якого складає 14500000 грн. У той час як позивачем заявлено позов про визнання нечинним правочину та господарських зобов’язань, які виникли на підставі податкових накладних на загальну суму 26326968,87 грн., при цьому укладення між сторонами додаткових угод до договору судом не встановлювалось.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги податкової інспекції про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, судами не враховано того, що такі вимоги не можуть бути предметом позову.

Згідно з ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на викладене, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова та Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 та постанову Господарського суду Харківської області від 08.02.2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.