Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Іваничівський райагропостач"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року

у справі № 2/66-2А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Іваничівський райагропостач"

до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень, -

ВАТ "Іваничівський райагропостач" було заявлено позов до Нововолинської ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 01 серпня 2008 року № 0001041701/0 та від 08 серпня 2006 року № 0003311501/0, № 0003351501/0, № 0003331501/0.

Постановою господарського суду Волинської області від 27 листопада 2006 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року постанову господарського суду Волинської області від 27 листопада 2006 року скасовано.

В позові відмовлено.

В касаційній скарзі ВАТ "Іваничівський райагропостач", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду Волинської області від 27 листопада 2006 року.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Іваничівське відділення Нововолинської ОДПІ провела тематичну перевірку щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань ВАТ "Іваничівський райагропостач" за період з 31 березня 2003 року по 27 липня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 73/16 від 01 серпня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, визначених платником у самостійно поданих розрахунках та деклараціях:

- по податку на додану вартість – у 34 випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань більше 91 дня в сумі 11 606, 98 грн., у трьох випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань від 31 до 90 днів в сумі 3 068, 65 грн., та у восьми випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань до 30 днів в сумі 7 801, 00 грн.;

- по земельному податку – у чотирнадцять випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань більше 91 дня в сумі 6 860, 85 грн., у п’яти випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань від 31 до 90 днів в сумі 2 357, 32 грн., та у тринадцяти випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань до 30 днів в сумі 4 386, 85 грн.;

- по комунальному податку – у чотирьох випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань більше 91 дня в сумі 153, 36 грн., у трьох випадках із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань від 31 до 90 днів в сумі 53, 00 грн. та у одному випадку із запізненням сплати узгоджених податкових зобов’язань до 30 днів в сумі 84, 90 грн.

08 серпня 2006 року Іваничівське відділення Нововолинської ОДПІ на підставі цього акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення – рішення:

- податкове повідомлення – рішення № 0003311501/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 7 801, 00 грн. ВАТ "Іваничівський райагропостач" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 780, 10 грн.,

- податкове повідомлення – рішення № 0003351501/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 226 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з комунального податку в розмірі 153, 36 грн. ВАТ "Іваничівський райагропостач" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 76, 68 грн.,

- податкове повідомлення – рішення № 0003331501/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 80 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 2 489, 55 грн. ВАТ "Іваничівський райагропостач" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 497, 91 грн.

Іваничівське відділення Нововолинської ОДПІ провела перевірку щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період з 01 квітня 2004 року по 20 липня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 0001041701/0 від 01 серпня 2006 року.

Перевіркою було встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначених платником самостійно у поданих розрахунках – у одному випадку із запізненням сплати від 31 до 90 днів узгоджених податкових зобов’язань в загальній сумі 1 141, 98рн. ( з 17 квітня по 16 червня 2006 року).

01 серпня 2006 року Іваничівське відділення Нововолинської ОДПІ на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0001041701/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 61 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 1 141, 98 грн. ВАТ "Іваничівський райагропостач" зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 228, 40 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, головним чином виходив з того, що відповідачем при застосуванні штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" був порушений строк давності, встановлений в ст. 15 цього Закону. При цьому суд першої інстанції посилався на порушення відповідачем вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (z0925-05) , при проведенні перевірки та складанні акта перевірки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, головним чином виходив з того, що позивачем не було доведена своєчасність сплати самостійно узгоджених ним податкових зобов’язань. При цьому суд апеляційної інстанції посилається на те, що посилання на порушення відповідачем строків давності, передбачених підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є помилковим з урахуванням того, що штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17, не є податковим зобов’язанням. Крім того, суд посилався на те, що будь-яких порушень вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (z0925-05) , при проведенні перевірки та складанні акта перевірки допущено не було.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначені штрафні санкції застосовуються за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 вищезгаданого Закону).

Відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В підпункті 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вищезгаданого Закону визначені строки подачі податкових декларацій за базовий (податковий) період, який визначається відповідними законами з питань оподаткування.

Таким чином, при перевірки правомірності застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суди мають перевірити чи узгодив платник податку суму податкового зобов’язання та чи була сплачена ним сума узгодженого податкового зобов’язання з дотримання граничних строків.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вимога щодо обґрунтованості судового рішення кореспондується з принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі, наведеним в ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій мали перевірити чи дійсно були узгоджені суми податкових зобов’язань, визначені в оспорюваних податкових повідомленнях–рішеннях, коли позивачем була здійснена сплата узгоджених податкових зобов’язань, чи були ним порушені граничні строки сплати цих зобов’язань і у випадку порушення строків визначити наскільки днів ці строки були порушені.

Вищевикладені обставини не були достовірно встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, що призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому суди попередніх інстанцій не дали належну правову оцінку тій обставині, що сума узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку, зазначена в акті перевірки № 73/16 від 01 серпня 2006 року, не відповідає сумі узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку, що визначена в податковому повідомленні – рішенні № 0003331501/0 від 08 серпня 2006 року.

Крім того, суди попередніх інстанцій мають перевірити дотримання податковим органом строків застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Волинської області від 27 листопада 2006 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Іваничівський райагропостач" задовольнити частково.

Постанову господарського суду Волинської області від 27 листопада 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.