К-14698/07 Про скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно - 17.03.2009 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2007 року, -

В лютому 2007 року ОСОБА_1звернулася до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, третя особа: ОСОБА_2, з позовом про скасування рішення виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області від 12 лютого 2004 року № 51 "Про оформлення права власності на житлові приміщення" в частині оформлення ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення (магазин продовольчих товарів), загальною площею 24,1 м-2, по АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності на вказане нежитлове приміщення від 24 лютого 2004 року, посилаючись на порушення її прав як співвласника зазначеного будинку.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 5 березня 2007 року ОСОБА_1відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду мотивована тим, що позивач пропустила встановлений статтею 99 КАС України річний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2007 року постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 5 березня 2007 року скасовано, провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрито з тих підстав, що спірні правовідносини не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а позивачу роз'яснено право звернення до суду за захистом порушених прав в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2008 року касаційне провадження в справі відкрито щодо ухвали суду апеляційної інстанції; у відкритті касаційного провадження щодо постанови суду першої інстанції відмовлено з тих підстав, що справа не переглядалася в апеляційному порядку по суті заявлених у ній вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З матеріалів справи вбачається, що співвласниками АДРЕСА_1 є позивач, ОСОБА_1, якій на праві власності належить 21/50 частина домоволодіння, третя особаОСОБА_2, якій на праві власності належить 21/100 частина домоволодіння та ОСОБА_3, якому належить 37/100 частин домоволодіння.

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 26 жовтня 2000 року № 498 ОСОБА_2 надано дозвіл на реконструкцію належної їй на праві власності частини житлового будинку під магазин для торгівлі продовольчими товарами, реконструювавши який, вона отримала свідоцтво про право власності на нього.

Позовні ж вимоги ОСОБА_1мотивовані тим, що ОСОБА_2 незаконно облаштувала магазин в будинку, в якому вона проживає, що, на її думку, призвело до фактичного зменшення розміру належної їй частини домоволодіння. Окрім того, її згоди як співвласника, на вчинення таких дій ОСОБА_2 не отримувала.

З огляду на наведену суть правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що справу не належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з відсутністю в ній публічно-правового спору, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з вирішенням питання права власності на спірну частину будинку, яке й відстоює позивач.

Так як суд першої інстанції безпідставно розглянув справу як адміністративну, апеляційний суд обгрунтовано скасував прийняте ним рішення та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Наведені позивачем в касаційній скарзі доводи такого висновку не спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права або невірно застосовано норми матеріального права.

Керуючись статтями - 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.