Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування"на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року по справі № 2-а-190/09/2070

У березні 2006 року ДП "Харківський завод транспортного устаткування"звернуся до суду з позовом до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення –рішення № 9/15-206 від 30.01.2006 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 235109 грн. 02коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки при розгляді справи та під час прийняття постанови суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував в повному обсязі вимоги діючого законодавства.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ДП "Харківський завод транспортного устаткування"суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2002 року по справі № Б-19/226-02 у відношенні до ДП "Харківський завод транспортного устаткування" було порушено справу про банкрутство та з цієї дати введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діяв до 09.12.2004 року.

З урахуванням цього, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податкові зобов'язання ДП "Харківський завод транспортного устаткування" з податку на землю виникли вже після введення мораторію.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, розрахунки земельного податку ДП "Харківський завод транспортного устаткування" надало до ДПІ наступним чином. Так, податковий розрахунок на 2003 р. надано 31.01.2003р. ( вхідний ДПІ № 387 від 31.01.2003 р.), на 2004 р. - 28.01.2004 р. (вх. № 426 від 28.01.2004р.), уточнюючий розрахунок на 2004 р. - 29.07.2004 р. (вхідний № 41351 від 29.07.2004 р.). вказаними розрахунками визначено, що ДП "Харківський завод транспортного устаткування" повинно сплатити 470218,04 грн. за лютий 2003 р. - грудень 2004 р. ДПІ "Харківський завод транспортного устаткування" затримало сплату узгодженої суми на 670 календарних днів граничного строку сплати. Датами сплати з 14.01.2005 року по 30.12.2005 року.

За розрахунком на 2003 р. № 387 від 31.01.2003 р., строк сплати - 31.03.2003р., сплачено 14.01.2005 року, сума погашеного боргу - 638, 32 грн., кількість днів прострочення складає 655 днів. За розрахунком на 2004 р. № 426 від 28.01.2004р., уточнюючий розрахунок на 2004 р.№| 41351 від 29.07.2004 р., строк сплати - 01.03.2004р., сплачено 01.08.2005 року, сума погашеного боргу - 876, 92 грн., кількість днів прострочення складає 518 днів.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки у відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" та пп.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення І зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 20.01.2006 року № 9/15-206/14309764 за затримку на 670 днів порушення граничного терміну сплати суми податкового зобов'язання в розмірі 470218,04 грн. ДП "Харківський завод транспортного устаткування" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від нарахованої суми, що становить - 235109,02грн.

Податкові зобов'язання ДП "Харківський завод транспортного устаткування" з податку на землю виникли за лютий 2003 року - грудень 2004 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2002 року по справі № Б-19/226-02 у відношенні до ДП "Харківський завод транспортного устаткування" було порушено справу про банкрутство та з цієї дати введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діяв до 09.12.2004 року, тобто у період з січня 2003 року по січень 2005 року позивач знаходився у процедурі банкрутства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові зобов'язання ДП "Харківський завод транспортного устаткування" з податку на землю виникли вже після введення мораторію.

Погоджуючись з постановою суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Таким чином, дія мораторію не поширюється на податкові зобов'язання, які виникли після його введення та на штрафні санкції за їх невиконання, в зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позову.

Позивачем не було доведено відсутність порушень з його боку, більш того, несвоєчасність сплати податкових зобов'язань за минулі податкові періоди позивачем не заперечувалась, а відтак, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що у преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) встановлено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

В зв"язку з чим, ДП "Харківський завод транспортного устаткування"вважає, що з моменту порушення судом провадження про банкрутство, сплата податкових зобов"язань платника податків здійснюється не згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" (2181-14) , а в порядку законодавства про банкрутство. Відповідно до цього Закону і визначаються строки сплати. У зв'язку з цим, неможливо застосування санкцій згідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) за його порушення.

Вищевказані доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року по справі № 2-а-190/09/2070 – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 12.10.2009 року.