Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року

та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року

у справі № А23/288 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест ЛТД"

до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

У вересні 2006 року позивач – ТОВ "Агропромінвест ЛТД" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ від 19.07.2006 року № 0000332342/3/27662 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в загальному розмірі 47116,34 грн. та № 0000322342/3/27663 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 27613,50 грн., а також податкової вимоги від 15.08.2006 року № 1/27830851/10/24-053.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року, позовні вимоги ТОВ "Агропромінвест ЛТД" задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 19.07.2006 року № 0000332342/3/27662 та першу податкову вимогу від 15.08.2006 року № 1/27830851/10/24-053 в частині визначення суми податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 47053,16 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, Нікопольська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач заперечень на касаційну скаргу суду не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами встановлено, що Нікопольською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Агропромінвест ЛТД" при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Гривал" за період з 01.04.2002 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено акт № 163/231.23023535 від 01.02.2006 року.

Даною перевіркою встановлені факти проведення позивачем господарських операцій з ПП "Гривал" (продавець), установчі документи якого визнані недійсними рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2004 року.

З огляду на це, податковий орган вважає, що в порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариством до складу валових витрат віднесені витрати, не підтверджені первинними документами, на суму 110453,96 грн., в тому числі за II квартал 2003 року - на суму 75947,96 грн., за III квартал 2004 року - на суму 34506 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 31410,89 грн., а саме, за II квартал 2003 року - на суму 22784,39 грн., за III квартал 2004 року - на суму 8626,50 грн. по операціях з ПП "Гривал" на підставі договору купівлі-продажу № 0407 від 07.04.2003 року.

При перевірці правильності визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість податковою інспекцією встановлено, що позивачем в порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 18409 грн. у складі вартості товару, придбаного у ПП "Гривал" у квітні-травні 2003 року, червні-липні 2004 року, та заниження податку на додану вартість в розмірі 18409 грн. по податкових накладних, виданих цим підприємством.

На підставі висновків даного акта перевірки, 10.02.2006 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000332342/0/4559, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 47116,34 грн., у тому числі 31410,89 грн. - основний платіж, 15705,45 грн. - штрафні санкції та № 0000322342/0/4560, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 27613,50 грн., у тому числі 18409 грн. - основний платіж, 9204,50 грн. - штрафні санкції.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, скарги ТОВ "Агропромінвест ЛТД" залишені без задоволення, та 19.07.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000332342/3/27662 та № 0000322342/3/27663 з аналогічними сумами нарахованих податкових зобов’язань.

15.08.2006 року Нікопольською ОДПІ на адресу позивача направлена перша податкова вимога № 1/27830851/10/24-053, якою визначена сума податкового боргу останнього станом на 11.08.2006 року в розмірі 71499,66 грн., в тому числі по податку на прибуток - в розмірі 47053,16 грн., по податку на додану вартість - в розмірі 24446,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № 0000332342/3/27662 від 19.07.2006 року, яким ТОВ "Агропромінвест ЛТД" визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 47116,34 грн., суди виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судами, на момент проведення перевірки та розгляду даної справи, ПП "Гривал" з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України не виключено та не втратило відповідно до норм цивільного законодавства своєї цивільної правоздатності. Спірні господарські операції, здійснені позивачем з ПП "Гривал", в повній мірі підтверджені наявними у позивача відповідними документами (накладними, рахунками), обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку при визначенні податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Таким чином, судами вірно зазначено, що наявність судового рішення про визнання недійсними установчих документів ПП "Гривал" не впливає на визначення податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток, а посилання податкової інспекції на не підтвердження відповідних валових витрат первинними документами є безпідставними та відповідно є неправомірним висновок податкової інспекції про завищення позивачем валових витрат на 110453,96 грн.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Касаційний розгляд справи здійснено в межах касаційної скарги відповідно до статті 220 КАС України.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.