Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.,

суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1на дії Ладижинської міської ради Вінницької області за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 06 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 01 листопада 2004 року,

У серпні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області зі скаргою на дії Ладижинської міської ради Вінницької області, просив визнати неправомірною відмову ради у задоволенні його інформаційного запиту та зобов'язати відповідача надати йому інформацію, яку він вимагав.

В обґрунтування скарги послався на те, що 17 червня 2004 року він звернувся до Ладижинської міської ради з інформаційним запитом, а саме, щодо відряджень Ладижинського міського голови, їх кількість, тривалість, мету та загальної суми витрат на відрядження у 2004 році. На цей запит він отримав відповідь про відмову у його задоволенні.

Вважає, що інформація, за якою він звернувся до відповідача, не є конфіденційною, оскільки міський голова відповідно до Закону України та Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а запит ним направлено на підставі Закону України "Про інформацію" (2657-12) та стосувався використання ним робочого часу та коштів громади м. Ладижина Вінницької області.

Просив визнати неправомірною відмову Ладижинської міської ради в задоволенні його інформаційного запиту та зобов'язати Ладижинську міську руду надати йому належну відповідь.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 06 вересня 2004 року в задоволенні скарги ОСОБА_1відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 листопада 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1залишено без задоволення, а рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 06 вересня 2004 року - без зміни.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення у справі та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вважає, що рішення судів постановлені з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Зі змісту скарги ОСОБА_1вбачається, що метою отримання інформації щодо відряджень Ладижинського міського голови у 2004 році є перевірка використання останнім коштів громади м. Ладижина Вінницької області.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до частини першої статті 75 цього Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

Міський голова у відповідності з пунктом 9 частини четвертої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" забезпечує підготовку на розгляд ради проекту місцевого бюджету та звіту про його виконання, оприлюднює затверджений радою бюджет та звіт про його виконання.

Таким чином, законодавством України чітко визначений порядок оприлюднення інформації, за отриманням якої звертався ОСОБА_1. до Ладижинської міської ради.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, права, свободи та законні інтереси ОСОБА_1порушені внаслідок відмови суб'єктом оскарження надати інформацію щодо відряджень Ладижинського міського голови.

За таких обставин, у судів не було підстав для задоволення скарги ОСОБА_1

Судові рішення законні і обґрунтовані.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального законів і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 06 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 01 листопада 2004 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.