Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А.

при секретарі Руденко Н.В.

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2007

у справі № 9/301-н господарського суду Хмельницької області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"

до Славутської об‘єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.12.2004 позов задоволено частково: визнані недійсними податкове повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 15.09.2004 № 0001402301/3/6588 в частині визначення ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" податкового зобов’язання зі штрафної санкції з податку на прибуток в сумі 660,00 грн; від 15.09.2004 № 0000472301/3/6588 в частині визначення вказаному платнику податків податкового зобов’язання із зазначеного платежу в сумі 298600,00 грн за основним платежем та в сумі 101350,26 грн штрафної санкції; від 15.09.2004 № 0000462301/3/6588 в частині визначення цьому ж товариству податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумах 9250,87 грн. основного платежу та 14742,10 грн штрафної санкції; рішення про застосування фінансової санкції від 15.09.2004 № 0000162600/3/6588 на суму 10590,40 грн. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.09.2004 № 0000142600/3/6588 про визначення ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів в загальній сумі 5857,80 грн, в тому числі 4686,20 грн – основний платіж, 1171,60 грн – штрафні санкції, позов залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при виключенні з валових витрат позивача сум дебіторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, на підставі підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не взято до уваги ту обставину, що позивач мав право по спливу 3-х років знищити первинні документи, в тому числі документи по дебіторській заборгованості; операції з продажу корпоративних прав не оподатковуються податком на додану вартість; податковим органом неправильно визначено суму штрафних санкцій за платежем з податку на додану вартість, яка підлягає застосуванню до позивача; відповідач безпідставно застосував до ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" штраф на підставі абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на складі позивача, не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2004 скасовано в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.09.2004 № 0001402301/3/6588 про визначення податкового зобов’язання зі штрафної санкції з податку на прибуток в сумі 660,00 грн; від 15.09.2004 № 0000472301/3/6588 в частині визначення ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 298600,00 грн за основних платежем та в сумі 101350,26 грн штрафної санкції; від 15.09.2004 № 0000462301/3/6588 в частині визначення штрафної санкції по ПДВ в сумі 10116,60 грн та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову на вказані суми відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2004 залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції вмотивоване тим, що позивач до валових витрат IV кварталу 2002 року та ІІ кварталу 2003 року відніс витрати на загальну суму 213255,00 грн, що не підтверджені документами обліку, знищення яких з боку позивача відбулося завчасно законодавчо встановленому терміну зберігання; відсутність у позивача дебіторської заборгованості на загальну суму 477563,73 грн встановлена господарськими судами у справах про стягнення заборгованості за позовами позивача до КСП "Світанок", ВДПО УМВС в Закарпатській області, ГПП "Укрпромводчермет"; розраховуючи розмір штрафної санкції з податку на додану вартість, суд першої інстанції припустився помилки щодо кількості періодів недоплати.

В касаційній скарзі ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 10.12.2004, посилаючись при цьому на порушення підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Тобто позивач фактично оскаржує судове рішення лише в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.09.2004 № 0000472301/3/6588.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 415840,00 грн., в тому числі 305200,00 грн - основний платіж, 110640,00 грн. – штрафні санкції, згідно податкового повідомлення-рішення від 15.09.2004 № 0000472301/3/6588 слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 24.03.2004 № 146/23-21339688, про заниження валових доходів І кварталу 2003 року на 46697,00 грн кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, та завищення на цю суму валових доходів ІІ кварталу 2003 року; завищення валових витрат ІV кварталу 2002 року та ІІ кварталу 2003 року на 549956,00 грн та 445286,00 грн відповідно дебіторської заборгованості ТОВ "Темп", КСП "Світанок", ЗАТ "Промсоюз", ВДПО УМВС в Закарпатській області, ГПП "Укрпромводчермет" та інших суб’єктів господарювання, непідтвердженої первинними документами.

Відповідно до підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як встановлено апеляційним судом, рішеннями господарських судів Житомирської області від 23.11.2001, Закарпатської області від 03.01.2002, Донецької області від 31.10.01, які набрали законної сили, у справах №№ 4/3416, 10/307, 1/130 за позовами ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" до КСП "Світанок", ВДПО УМВС в Закарпатській області та ГПП "Укрпромводчермет" про стягнення заборгованості відповідно в задоволенні позовів відмовлено.

Цими рішеннями встановлена відсутність заборгованості кожного з названих підприємств перед ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на загальну суму 477563,73 грн.

В силу наведеної процесуальної норми зазначені обставини не доказуються при розгляді цієї справи, як встановлені щодо ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", який брав участь у справах №№ 4/3416, 10/307, 1/130.

Отже, за відсутності заборгованості, по якій минув строк позовної давності, відсутні і підстави формувати валові витрати за рахунок такої заборгованості.

Щодо решти суми дебіторської заборгованості в 213255,00 грн, яку позивач включив до складу валових витрат у зв’язку зі збігом строку позовної давності, то судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не довів поданими суду доказами, що строк позовної давності у ІV кварталі 2002 року та ІІ кварталі 2003 року сплинув. При цьому довід позивача про знищення документів обліку згідно актів про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню, судом спростований посиланням на наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств із зазначенням термінів зберігання документів" від 20.07.1998 № 41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2998 за № 576/3016 (z0576-98) , та встановлену в судовому процесі обставину здійснення податковим органом перевірки позивача лише за період з 01.07.2000 по 01.04.2002 /акт перевірки від 29.07.2002 № 209/, тоді як формування позивачем валових витрат на зазначену суму дебіторської заборгованості відбулося у ІV кварталі 2002 року та ІІ кварталі 2003 року.

Так, додатком до вказаного наказу встановлено, що первинні документи і додатки до них, які фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах / касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та інші / зберігаються протягом трьох років за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які знаходяться у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії.

Встановивши, що на момент знищення позивачем документів обліку дебіторської заборгованості перевірки податковим органом дотримання ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" податкового законодавства за ІV квартал 2002 року та ІІ квартал 2003 року ще не було, апеляційний суд дав правильну юридичну оцінку цій встановленій обставині, дійшовши висновку про знищення позивачем документів всупереч встановленому терміну зберігання.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки позивач не підтвердив витрати на загальну суму 213255,00 грн відповідними документами обліку, висновок суду апеляційної інстанції про порушення позивачем зазначеної норми відповідає правильному застосуванню цієї норми.

Враховуючи викладене, законні підстави для скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 відсутні.

Касаційний перегляд справи здійснений в межах касаційної скарги, як того вимагає частина 2 статті 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.