Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області про перерахунок пенсії, яка переглядається за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2007 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області (УПФ) про перерахунок пенсії.

Зазначав, що 05 липня 2006 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за правилами частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( Закон №1058-IV (1058-15) ).

Листом УПФ від 29 серпня 2007 року №4026/02-05 в перерахунку пенсії по стажу та заробітку йому відмовлено, оскільки не набуто два роки страхового стажу.

Посилаючись на неправомірність дій пенсійного органу, просив зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії з моменту його звернення із заявою та виплатити заборгованість.

Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати і постановити нове, про відмову в позові.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 у червні 1997 році призначено пенсію за віком.

Після виходу на пенсію позивач продовжував працював до 03 липня 2004 року, у зв'язку з чим звернувся із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням відпрацьованого часу.

Згідно листа пенсійного органу від 29 серпня 2007 року №4026/02-05 в перерахунку пенсії по стажу та заробітку ОСОБА_1 відмовлено, оскільки не набуто два роки страхового стажу.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що на момент звернення позивача за перерахунком розміру пенсії діяла редакція статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в якій мова йде про обмеження кількості перерахунків мінімальним строком в два роки після попереднього перерахунку пенсії.

Посилання в Законі на урахування страхового стажу після призначення пенсії не містить обов'язкового збільшення стажу саме на два роки, а зазначає лише на те, що страховий стаж (будь-яке його збільшення) повинен враховуватися при перерахунку.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Так, за правилами частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Це означає, що працюючий пенсіонер має право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з набуттям додаткового страхового стажу. Застереження про те, що кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку означає період у два календарні роки після призначення (перерахунку) пенсії, а не два роки тривалості страхового чи трудового стажу, оскільки законними підставами для перерахунку є набуття додаткового (без визначення періоду) страхового стажу та можливим підвищенням заробітної плати після призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області заяву про перерахунок пенсії 05 липня 2006 року.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV діяла у редакції, яка не передбачала наявності обов'язкового страхового стажу у 2 роки (24 місяці) після призначення пенсії, а мала застереження тільки відносно періодичності таких перерахунків. Лише у 2007 році статтею 102 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було введено обмеження щодо проведення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону №1058-IV: перерахунок може проводитись лише за умови наявності у пенсіонера страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не менше ніж 24 місяці.

За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку, що фактичне ототожнення відповідачем понять "два роки" з "24 місяцями" страхового стажу є помилковим.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, судом апеляційної інстанції правильно застосовано до спірних відносин норму матеріального права у редакції, чинній на час їх виникнення.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на їх помилковому трактуванні відповідачем.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись наведеним, статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2007 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239 КАС України.