Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Сороки М. О.,

Чумаченко Т. А.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання укласти договір, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2007 року, -

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2007 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя укласти з ОСОБА_1 договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом № 100049 від 10.06.1998 позивачу призначена пенсія за віком, яка в подальшому неодноразово перераховувалась. З 31.03.2005 по теперішній час позивач не працює.

10 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Рішенням № 4 від 01.11.2006 йому відмовлено у задоволенні вказаної заяви, в зв'язку з тим, що він є пенсіонером за віком і не працює, а тому не може бути суб'єктом системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (а.с. 8, 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що згідно з ч. 1 ст. 13 вищезазначеного Закону ОСОБА_1 припинив участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, так як йому у відповідності із цим Законом призначена пенсія, він не працює по теперішній час і як особа, яка припинила участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, він може поновити свою участь у цьому виді страхування шляхом укладення в установленому цим Законом порядку договору про добровільну участь.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя відхилити, а постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.