ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Бутенка В. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Сороки М. О.,
Чумаченко Т. А.,
Штульмана І. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" з 10.11.2004.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 червня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області від 24.01.2005 про відмову в призначенні ОСОБА_1пенсії за вислугу років. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 10.11.2004.
У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області ставить питання про її скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 10.11.2004 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Листом начальника Управління від 07.02.2005 з посиланням на протокол від 24.01.2005 в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено з огляду на відсутність встановленого законом 25 річного педагогічного стажу, так як згідно з Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (909-93-п) (із змінами, внесеними постановою від 26.09.2002 № 1436) посада викладача в позашкільних закладах освіти не передбачена, тому підстав для зарахування до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи на посаді викладача в дитячій школі мистецтв немає.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комісії Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області від 24.01.2005 позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії, оскільки її робота на посаді викладача (з 01.08.1977 по 09.11.2004) в дитячій музикальній школі, після її реорганізації в школу мистецтв з 23.06.2000 по 09.11.2004, не була зарахована до спеціального стажу.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Відповідно до положень ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" (963-2000-п) посада викладача школи мистецтв включена до переліку посад педагогічних працівників. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (909-93-п) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1436 від 26.09.2002 (1436-2002-п) затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. В ньому спірна посада позивача у школі мистецтв не була передбачена, однак дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 № 397/21 дію вище зазначеної постанови поширено, в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.2005 № 01-3/133-02-2 (арк. справи 26).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на пенсію за вислугу років, тому обґрунтовано задовольнив позов.
Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: