Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до судді Ленінського районного суду міста Харкова Буцького В.В. про видачу копії вироку по кримінальній справі, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду міста Харкова від 24 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2007 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до судді Ленінського районного суду міста Харкова Буцького В.В. про видачу копії вироку по кримінальній справі.

Вимоги обґрунтовував тим, що суддя Ленінського районного суду міста Харкова Буцький В.В. необґрунтовано відмовляє йому у видачі потрібної інформації та просив суд зобов'язати відповідача видати йому копію судового рішення по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2. за статтею 368 частиною 1 Кримінального кодексу України (2341-14) .

Постановою Ленінського районного суду міста Харкова від 24 травня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення цих судів та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов висновку, що позивач не обґрунтував свої позовні вимоги, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими.

Такий висновок суду є помилковим та не відповідає нормам процесуального права з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є процесуальна діяльність судді в конкретній справі.

Правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади.

Чинним законодавством України передбачено апеляційний та касаційний порядок оскарження судових рішень і відповідно до цього дій або бездіяльності суддів з питань здійснення правосуддя в конкретній справі, а не шляхом відкриття іншої справи в адміністративному судочинстві.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить висновку, що суди попередніх інстанцій прийшли помилкового висновку, розглядаючи позовні вимоги позивача по суті.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду міста Харкова від 24 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2007 року в цій справі скасувати.

Провадження по справі відкрите в порядку адміністративного судочинства з а к р и т и.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.