Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЖІНІРІНГ" (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням усіх змін і уточнень, просило визнати нечинними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м . Дніпропетровська (далі відповідач) від 30.10.2007р. №0000642307/26446 та №0000642308/26447 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2008р. у справі № А38/594-07 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

Позивачем подано заяву про зміну (доповнення) вимог апеляційної скарги. В заяві, не змінюючи своїх основних вимог, позивач зазначив, що додатковою умовою для скасування постанови суду першої інстанції, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність тих обставин, які судом визнані як встановлені.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якій зазначив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суть спору:

Уповноваженими фахівцями податкової інспекції на підставі повідомлень банку: Днніпропетровська філія АКБ "TAC - Комерцбанк" від 04.08.2006р. № 220/2/961; Дніпропетровська філія АКБ "TAC - Комерцбанк" від 04.09.2006р. № 220/2/1109/1 та направлень на проведення перевірки №470 від 01.10.07р., наказу №588 від 01.10.07р., проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 21.03.06р. по 12.10.07р..

За результатами перевірки складено акт №3038/22-019/25016385 від 17.10.2007р., в якому зроблено висновок про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Так, згідно акту перевірки, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направлено запит в ДО АКБ "ТАС-Комерцбанк" щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості.

Згідно отриманої відповіді ДО АКБ "ТАС-Комерцбанк" підтверджує наявність простроченої дебіторської заборгованості TOB "Промінжінірінг" перед нерезидентом "Dreco Energy Services LTD", (Канада) згідно контрактів: DN-ED 1105-01 від 08.11.2005р. в сумі 92628,00 дол. США; DN-ED 0406-02 від 03.04.2006р. в сумі 33000,00 дол. США.

Перевіркою розглянуто:

-Контракт № DN-ED 1105-01 від 08.11.05р. з нерезидентом компанією "Dreco Energy services LTD" (Canada), предметом якого є експорт шківів та барабанів бурової лебідки.

-Контракт № DN-ED 0406-02 від 03.04.06р. з нерезидентом компанією "Dreco Energy Services LTD" (Canada), предметом якого є експорт бурильної труби квадратної для буріння нафтових та газових свердловин.

В ході перевірки встановлено, що валютна виручка у сумі 92678,00 дол. США по контракту DN-ED 1105-01 від 08.11.05р. та валютна виручка у сумі 33000,00 дол. США по контракту DN-ED 0406-02 від 03.04.06р не надійшли у законодавчо встановлений термін розрахунків за експортною операцією.

Відповідно, податковим органом здійснено висновок про порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94 - BP, якою встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення, виписки виїзної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

За порушення зазначеної вище норми законодавства Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) передбачено фінансові санкції, а саме, нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Окрім зазначеного порушення, податковим органом встановлено порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 та п. 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" (319/94) . Позивач не надав до податкової інспекції декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту та незаконно знаходяться за її межами станом на 01.10.2006р., 01.01.2007р., 01.04.2007р., 01.07.2007р.. Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню в Національному банку України; невиконання резидентом вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний період у відповідності до п. 2. 7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.200р. (z0209-00) (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій: №0000642307/26446 від 30.10.2007р. на суму 837420,43 грн. та №0000642308/26447 від 30.10.2007р. на суму 680 грн..

Вимоги про визнання нечинними та скасування зазначених рішень відповідача і стали предметом адміністративного позову позивача.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, дійшовши висновку про правомірність застосування відповідачем санкцій до позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" - валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Статтею 13 зазначеного Декрету Кабінету Міністрів України передбачено наступне: п.2) Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи; п.3) Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Згідно п.7.10 Інструкції "Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (z0338-99) , банки надають податковому органу інформацію про порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Органом, уповноваженим за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів зарахування виручки у іноземній валюті на їхні рахунки, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є державні податкові інспекції.

Отже, органи державної податкової служби вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо приймати рішення про стягнення з резидентів пені за порушення термінів зарахування виручки у іноземній валюті на їхні рахунки.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Законодавством встановлено підстави, що зупиняють нарахування пені за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , однак в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач в установлений законодавством термін звернувся з позовною заявою до відповідних органів. Позивач не здійснив жодних дій, спрямованих на усунення порушень контракту та законодавства, не виклав належних підстав, які б свідчили про відсутність його вини в порушенні законодавства, вказуючи лише на допущення податковим органом порядку проведення перевірок.

Щодо долучених позивачем документів, які на його думку спростовують здійснені податковим органом нарахування, а саме: документи звірки взаємних розрахунків по контрактам, повідомлення позивача про залік взаємних вимог, та інші документи, колегія суддів зазначає наступне.

Оплата за поставлений товар здійснюється за кожним контрактом окремо. Листом від 28.01.2008р. заступник директора з корпоративного бізнесу Дніпропетровського відділення ВАТ "Сведбанк" підтвердив наявність дебіторської заборгованості позивача по контрактах DN-ED 1105-01 від 08.11.05р. та DN-ED 0406-02 від 03.04.06р. (т.3 а.с.2).

Згідно п. 1.9 Інструкції "Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (z0338-99) , експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язань, його змісту, умов виконання тощо.

Для застосування зарахування необхідна наявність всіх вище зазначених умов, які позивачем не були дотримані; належним чином оформлені документи не були пред’явлені до банку.

Отже, хоча між позивачем та нерезидентом "Dreco Energy Services LTD" (Canada) були проведені взаємозаліки і розрахунки, але через банк ці операції не пройшли, експортна операція не була знята з контролю банка.

Позивач не надав суду докази, які б свідчили про зарахування суми дебіторської заборгованості по зазначених контрактах, укладених між позивачем та компанією-нерезидентом "Dreco Energy Services LTD" (Canada), а тому суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність порушень з боку позивача положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , та, відповідно, правомірність застосування відповідачем до останнього санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, і прийняв законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються наявними у справі доказами, і не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЖІНІРІНГ"

залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2008р. у справі № А38/594-07 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 02.02.2010р..