Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Чалого С.Я.,

при секретарі - Капустинському М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чугуївського міського суду від 4 грудня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни про зобов'язання вчинити певні дії, -

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Чугуївського міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни про зобов'язання виконати Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) р. від 9 липня 2007 року і дати вказівку відновити його права згідно частини п'ятої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо виплати недовиплаченої суми згідно його заяви від 3 вересня 2007 року до управління праці та соціального захисту населення Чугуївського міськвиконкому з проханням провести донарахування недовиплаченої щорічної грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн., як учаснику бойових дій до 5 травня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому ветерану війни, як учаснику бойових дій щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Відповідач за спірний період виплатив йому вказані виплати у менших розмірах.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 4 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2008 року постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 4 грудня 2007 року змінена в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно обставин справи ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чугуївського міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни про зобов'язання виконати Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) р. від 9 липня 2007 року і дачі вказівки щодо відновлення його права, передбаченого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відносно донарахування та виплати недовиплаченої щорічної грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн., як учаснику бойових дій, до 5 травня.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що виплата грошової допомоги обґрунтовано проводилася на підставі Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Апеляційний суд змінив постанову суду першої інстанції в частині мотивів та підстав відмови в заявленому позові.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи протягом розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції міський голова Мінаєва Г.М. участі у справі не брала, а замість відповідача в розгляді справи брало участь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради без відповідного доручення. При цьому судам не було взято до уваги, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про донарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня як ветерану війни. Вказані виплати проводять органи праці та соціального захисту населення через. Суди попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 52 КАС України не вирішили питання щодо належного відповідача, можливості його заміни, не дослідили часу отримання спірної допомоги та який закон діяв у часі при отриманні щорічної допомоги, чи мала місце протиправність дій при проведенні виплати позивачеві вказаної суми допомоги. Суд апеляційної інстанції, встановивши неналежність відповідача не усунув процесуальні порушення суду першої інстанції, не мотивував конкретно які зміни він вніс в частину мотивів та підстави відмови в задоволенні позову. Справа була розглянута по суті без допуску до участі у справі належного відповідача, що являється грубим порушення процесуального законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої інстанції і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Чугуївського міського суду від 4 грудня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, в порядку та у строки передбачені ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного