Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у

складі:

головуючого:

Панченка О.Н.

суддів:

Горбатюка С.А. Мироненка О.В. Смоковича М.І. Чумаченко

Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну

скаргу

ОСОБА_2 як представника ОСОБА_1 на постанову

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06

вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької

митниці, третя особа - дочірнє підприємство "Авто-Порт", про

зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької митниці про зобов'язання вчинити певні дії з проведення процедури митного контролю.

Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2007 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача, Криворізьку митницю, провести митне оформлення автомобіля Фольксфаген-Пассат 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, об'єм двигуна 1896 згідно вимог чинного законодавства із розрахунком митних платежів на основі ціни контракту між фірмою MEVA Schalungs-System GmbH D-72221 Haiterbach Німеччина та ОСОБА_1 від 01.12.2006 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2007 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, Пістрюга Надія Іллівна як представник ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржене рішення скасувати та залищити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі доручення громадянином Німеччини В.Шефером в режимі тимчасового ввезення на територію України 03.09.2005 року був ввезений автомобіль Фольксфаген-Пассат 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, об'єм двигуна 1896, і взято зобов'язання про зворотне вивезення автомобілю в строк до 03.09.2006. Проте у встановлений час свої зобов'язання В.Шефер не виконав, внаслідок чого автомобіль 29.12.2006 року був вилучений як предмет порушення митних правил на підставі протоколу про порушення митних правил №0128/11300/06.

01.12.2006 року позивачем було укладено контракт на придбання цього автомобіля у фірми MEVA Schalungs-System GmbH, Німеччина.

На подану позивачем 04.12.2006 заяву про проведення митного оформлення придбаного автомобіля Криворізька митниця відмовила у здійсненні митного оформлення з посиланням на вищенаведені обставини.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не було враховано вимог статті 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" та вимог пункту 19 Інструкції про порядок обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та проведення перевірок в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції МВС України.

З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Статтею 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" встановлено, що транспортні засоби за кодами 87.01 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, тимчасово ввезені під письмове зобов'язання про зворотне вивезення, не можуть бути передані у володіння або користування іншим особам. Такі транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування після сплати відповідних податків та зборів, передбачених законодавством при ввезенні транспортних засобів для вільного використання.

Згідно з пунктом 19 Інструкції про порядок обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та проведення перевірок в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України№599 від 2 листопада 1994 року (z0109-95) , транспортні засоби, завезені в Україну юридичними і фізичними особами під зобов'язання про зворотне вивезення, знімаються з обліку для остаточного вивезення після їх огляду працівниками РЕП ДАІ. Перереєстрація транспортного засобу як моторного, так і не моторного, ввезених під зобов'язання про зворотне вивезення, в зв'язку з відчуженням (даруванням, купівлею-продажем, міною), проводиться з дозволу митних органів. Транспортний засіб, ввезений під зобов'язання про зворотне вивезення юридичною особою, що не зареєстрована в Україні як учасник зовнішньоекономічної діяльності, відчуженню фізичним особам не підлягає.

Виходячи з наведеного, висновок апеляційного суду щодо неможливості задоволення позовних вимог позивача ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з наведеного, постановлене у справі рішення апляційного суду є законним і обґрунтованим, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької митниці, третя особа - дочірнє підприємство "Авто-Порт", про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.