К-856/08 Про виплату пенсії внаслідок трудового каліцтва - 05.03.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року у справі №8/123 за позовом управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Тячівському районі про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

У квітні 2006 року управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тячівському районі, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просило, зобов'язати відповідача вчинити дії по включенню в акти звірок витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня 2001 року по лютий 2006 року, а також включити до щомісячних актів звірок 5410,01 грн. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр. ОСОБА_1

Постановою господарського суду Закарпатської області від 13 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Тячівському районі просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також подану заяву колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, гр. ОСОБА_1 визнано інвалідом третьої групи та призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку поза межами України (на території країн СНД), який стався у 1973 році за часів СРСР.

Гр. ОСОБА_1 пенсія призначена на підставі пункту "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплачувалася йому управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі у період з квітня 2001 року по лютий 2006 року включно на загальну суму 5 410,01 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції посилається на те, що при наявності спору між такими суб'єктами владних повноважень та недосягнення згоди щодо підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України він повинен вирішуватися шляхом пред'явлення адміністративного позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки розрахунків, оскільки така дія передбачає обопільну згоду та відсутність спору між сторонами.

З вказаною позицією суду апеляційної інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується виходячи з наступного.

Згідно статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання".

Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до п. 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, акти щомісячних звірок органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку, визначають суми вказаних витрат Пенсійним фондом, які являються підставою для їх відшкодування на централізованому рівні.

Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особовій справі потерпілого та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату пенсій громадянину, нещасний випадок з яким стався за межами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Для виплати вказаних спірних сум необхідні проведення місцевими органами позивача та відповідача актів звірок.

Відповідач відмовився підписати акт звірки на відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій громадянину вказаним вище громадянам, які отримали каліцтво на території колишньої республіки СРСР в період, коли діяло законодавство СРСР.

Оскільки на стадії проведення взаємозвірок виник спір, то позивач вправі сам визначати спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка набула чинності для України 06.10.1995 року, не може поширюватись на вищезазначені випадки, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Жодне законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватися на зазначених громадянин, оскільки останні отримали каліцтво в період дії законодавства СРСР.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у відповідача обов'язку вчинити дії по підписанню актів взаємозвірки виплати спірних сум на підставі яких Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводить відшкодовування органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, громадянам у випадку якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення.

Разом з тим, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по включенню в акти звірок витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня 2001 року по лютий 2006 року, а також включення до щомісячних актів звірок 5410,01 грн. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр. ОСОБА_1

При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття рішення, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна.

Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішень, яке необхідно скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.