Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого – судді Леонтович К.Г.,

суддів: Фадєєвої Н.М., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Шкляр Л.Т.,

при секретарі – Капустинському М.В.,

за участю представників: обслуговуючого кооперативу "Лєтній сад Ю.Б.К." – Ковалевського М.С.; Республіканського комітету АР Крим з лісового і мисливського господарства – Закир’яєвої З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року у справі за позовом обслуговуючого кооперативу "Лєтній сад Ю.Б.К." до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства, державного підприємства "Алуштинське лісове господарство" про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій, -

У липні 2007 року обслуговуючий кооператив "Лєтній сад Ю.Б.К." звернувся в суд з позовом до Республіканського комітету Автономної республіки Крим з лісового і мисливського господарства, державного підприємства "Алуштинське лісове господарство" про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення технічного обстеження лісних площ на земельній ділянці площею 9,9942 га. в с.Сонячнегір’я в районі прикордонного посту, яка затребується позивачем, нездійснення розрахунку втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають

__________________________________________________________________

Справа № К-21442/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

відшкодуванню; невидачі акту технічного обстеження лісних площ на вказаній земельній ділянці; невидачі розрахунку втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню та зобов’язані відповідачів здійснити технічне обстеження вказаних лісних площ; здійснити розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню у зв’язку з вилученням земельної ділянки; видати позивачу акт технічного обстеження лісних площ на земельній ділянці, площею 9,9942 га. і розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню у зв’язку з вилученням земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням 7-ої сесії 5-го скликання Малоріченської селищної ради №7/60 від 31.08.2006 року позивачу була надана згода на збір матеріалів погодження земельної ділянки площею 9,9942 га, розташованої в с. Сонячнегір’я в районі прикордонного посту, для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу. Позивач 05.03.2007 р. звернувся до Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству АР Крим із заявою про дозвіл на виготовлення акту технічного обстеження лісних площ в Алуштинському лісгоспі на земельну ділянку площею 9,9942 га, розташовану в с. Сонячнегір’я, за надання послуг позивачем була перерахована відповідна сума грошей. Проте технічне обстеження вказаних лісових площ не було проведене, розрахунок втрат не здійснений, акт обстеження не виданий, що унеможливлює для позивача подальший збір матеріалів погодження земельної ділянки.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року, заявлений позов задоволений. Визнана протиправною бездіяльність відповідачів та зобов’язано здійснити технічне обстеження лісних площ на земельній ділянці площею 9,9942 га,, здійснити розрахунок втрат лісогосподарського виробництва у зв’язку з вилученням земельної ділянки, які підлягають відшкодуванню із зобов’язанням видати акт технічного обстеження.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Республіканський комітет Автономної республіки Крим з лісового і мисливського господарства звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Малоріченської селищної ради №7/60 від 31.08.2006 року позивачу була надана згода на збір матеріалів погодження земельної ділянки площею 9,9942 га, розташованої в с. Сонячнегір’я в районі прикордонного посту, для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу. На підставі вказаного рішення позивач звернувся до відповідачів із заявою про дозвіл на виготовлення акту технічного обстеження лісних площ в Алуштинському лісгоспі на земельну ділянку площею 9,9942 га, розташовану в с. Сонячнегір’я, однак, вказані дії відповідачами не були здійснені.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з тих обставин, що селищна рада с. Сонячнегір’я прийняла рішення №7/60 від 31.08.2006 року, яким надала дозвіл на збір матеріалів погодження земельної ділянки із земель Алуштинського ГЛОХ та відповідно до п.5 Положення про Республіканський комітет АР Крим з лісового і мисливського господарства комітет у відповідності зі своїми завданнями безпосередньо, а також через підприємства, в даному випадку державне підприємство "Алуштинське лісове господарство", здійснює в межах своїх повноважень державне регулювання і контроль у сфері лісового і мисливського господарства, розглядає клопотання юридичних та фізичних осіб про узгодження місце розташування об’єкта на землях відповідних сільських, селищних, міських рад і надає свої висновки відповідній раді. Суди прийшли до висновків, що Республіканський комітет здійснює владні повноваження, зокрема і щодо технічного обстеження лісних площ, а також через ДП "Алуштинське лісове господарство", що в даному випадку відповідачі за наявності відповідних повноважень ухиляються від їх виконання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Згідно обставин справи спір виник щодо обов’язку відповідачів технічного обстеження лісових площ на земельній ділянці, здійснення розрахунку втрат, які підлягають відшкодуванню при вилученні земельної ділянки, видачі акту технічного обстеження. Згідно із ст.ст.149.151 Земельного кодексу України (2768-14) вилучення земельних ділянок відбувається за згодою землекористувачів. До компетенції сільських, селищних, міських рад відповідно до ст.12 ЗК України відноситься розпорядження землями територіальних громад, в тому числі, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності. Відповідно до рішення Малоріченської селищної ради №7/60 від 31.08.2006 року позивачу наданий дозвіл на виготовлення акту технічного обстеження лісних площ в Алуштинському лісгоспі на земельну ділянку площею 9,9942 га, розташовану в с. Сонячнегір’я, в районі прикордонного посту із земель Алуштинського ГЛОХ. Вказане рішення не являється підставою для виникнення правовідносин між сторонами. Спір виник щодо земельної ділянки площею 9,9942 га. Однак, визначається орган, який має право, в залежності від категорії земельної ділянки та суб’єкта власності, приймати рішення щодо вилучення земельної ділянки. Так відповідно до п.9 ст.149 ЗК України ліс площею понад 1 га вилучаються КМУ.

Ухвалюючи рішення по справі суди першої та апеляційної інстанції і задовольняючи позовні вимоги не встановили: хто являється суб’єктом власності спірної земельної ділянки, тобто, спірна земельна ділянка відноситься до державної власності чи комунальної власності та до якої категорії земель відноситься (лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного т.і.), чи прийняте рішення Малоріченської селищної ради №7/60 від 31.08.2006 року про надання дозволу позивачу на виготовлення акту технічного обстеження лісних площ в Алуштинському лісгоспі на земельну ділянку площею 9,9942 га, породжує права та обов’язки відповідачів у сфері їх повноважень та чи зобов’язує до вчинення відповідних дій, не встановлення судами вказаних обставин справи впливають на правильність вирішення спору.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої інстанції і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.