Головуючий у 1 інстанції - суддя Ларіна Н.О
Суддя- доповідач Ястребова Л.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
|
29 вересня 2009 року Справа № 2а-159/09/0525
|
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ястребової Л.В.
суддів: Колеснік Г.А., Шаптала Н.К.
при секретарі: Бебешко А.Ю.
за участю сторін: не з"явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради - про визнання дій щодо відмови у перерахунку незаконними, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку,стягнення сум допомоги на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку з серпня 2006 року по лютий 2009 року в сумі 10758 грн. 40 коп., стягнути суму індексації боргу за період з серпня 2006 року по лютий 2009 року в сумі 2661 грн. 23 коп., стягнення судових витрат, зобов'язання у подальшому здійснити виплати на підставі Закону України "про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради - про визнання дій щодо відмови у перерахунку незаконними, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку,стягнення сум допомоги на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку з серпня 2006 року по лютий 2009 року в сумі 10758 грн. 40 коп., стягнути суму індексації боргу за період з серпня 2006 року по лютий 2009 року в сумі 2661 грн. 23 коп., стягнення судових витрат, зобов'язання у подальшому здійснити виплати на підставі Закону України "про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради по нездійсненню ОСОБА_1 перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, яка розрахована виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1896 грн. 40 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнуто з місцевого бюджету Кіровської районної у м. Донецьку Ради на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп., сплаченого нею при зверненні до суду.. В решті позову відмовлено.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони в судове засідання за викликом не з'явився. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
Справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради позивачка перебуває на обліку з 01.04.2007 року. та їй, як особі застрахованій в системі загальнообов'язкового державного страхування, була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом (2811-12)
та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР)
має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР)
і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року (v0009700-96)
визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07)
у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 (1751-2001-п)
, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку (1751-2001-п)
призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 (1751-2001-п)
не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання дій щодо відмови у перерахунку незаконними та зобов'язання здійснити нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку за 2006 року, оскільки відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради позивачка перебуває на обліку з 01.04.2007 року. та їй, як особі застрахованій в системі загальнообов'язкового державного страхування, була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. (а.с.16)
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачці в частині нарахування зазначеної допомоги за відповідний період у 2008 році, оскільки відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17)
від 28 грудня 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. і ця норма Закону не визнана неконституційною.
Отже, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.
Суд першої інстанції також правомірно відмовив у задоволенні позову в частині виплат у 2009 році, оскільки згідно статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" в 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена Законами України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14)
призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України ( Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (1751-2001-п)
), а саме, у розмірі, що дорівнює різницю між 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень, є правомірними, оскільки суми нараховувались відповідачем у частині 2009 року правомірно та відповідно до законодавства, яке передбачає ці виплати.
Крім того, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати зазначену допомогу у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням з урахуванням підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення індексації у розмірі 2661 грн. 23 коп., оскільки індексації підлягають суми, які було нараховані на час здійснення виплати, але не сплачені за будь-яких обставин, оскільки в даному випадку, суми нараховані не були, що виключає нарахування індексації, а також судом першої інстанції було вірно зазначено, щодо стягнення судових витрат.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2009 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
|
Колегія суддів :
|
Л.В. Ястребова
Г.А.Колеснік
Н.К.Шаптала
|